<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>GOL</title>
	<atom:link href="https://gol.ua/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://gol.ua/</link>
	<description>Мультимодальні та інтермодальні контейнерні перевезення</description>
	<lastBuildDate>Wed, 26 Aug 2026 12:54:26 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=7.1</generator>

<image>
	<url>https://gol.ua/wp-content/uploads/2024/07/favicon.png</url>
	<title>GOL</title>
	<link>https://gol.ua/</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Контейнерна логістика після нової хвилі атак: куди бізнес переносить маршрути з Великої Одеси</title>
		<link>https://gol.ua/kontejnerna-logistyka-pislya-novoyi-hvyli-atak-kudy-biznes-perenosyt-marshruty-z-velykoyi-odesy/</link>
					<comments>https://gol.ua/kontejnerna-logistyka-pislya-novoyi-hvyli-atak-kudy-biznes-perenosyt-marshruty-z-velykoyi-odesy/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Piskun Yuliia]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 26 Aug 2026 12:46:58 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Блог]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://gol.ua/?p=9523</guid>

					<description><![CDATA[<p>Після понад 4-х років роботи під обстрілами порти Великої Одеси залишаються ключовою точкою входу і виходу для української торгівлі. Але нова хвиля атак по портовій інфраструктурі та цивільному судноплавству знову змінила логіку ринку. Для імпортера сьогодні важлива не лише ставка фрахту, а й імовірність того, що маршрут фізично відпрацює у потрібний строк. Ще на початку [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://gol.ua/kontejnerna-logistyka-pislya-novoyi-hvyli-atak-kudy-biznes-perenosyt-marshruty-z-velykoyi-odesy/">Контейнерна логістика після нової хвилі атак: куди бізнес переносить маршрути з Великої Одеси</a> appeared first on <a href="https://gol.ua">GOL</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Після понад 4-х років роботи під обстрілами порти Великої Одеси залишаються ключовою точкою входу і виходу для української торгівлі. Але нова хвиля атак по портовій інфраструктурі та цивільному судноплавству знову змінила логіку ринку. Для імпортера сьогодні важлива не лише ставка фрахту, а й імовірність того, що маршрут фізично відпрацює у потрібний строк. Ще на початку серпня альтернативні коридори для контейнерів можна було сприймати як страховий сценарій. Тепер вони знову стають частиною базового планування. Бізнес одночасно дивиться на Дунай, Польщу, Німеччину та Бенілюкс, але жоден із цих напрямків не є повною заміною Великої Одеси: кожен має власні обмеження за пропускною здатністю, строками, доступністю автотранспорту та залізниці.<br />
Що прямо зараз відбувається з контейнерними потоками</p>
<p>За оцінкою комерційного директора Global Ocean Link, Володимира Гузя, ринок увійшов у фазу, яку вже можна назвати локальним колапсом контейнерних потоків. Коли ризик різко зростає, вантажі не зникають, а вони одночасно починають шукати кілька запасних точок входу. Через це навантаження миттєво переноситься на сусідню інфраструктуру.<br />
Найпоказовіший приклад – Констанца. За даними з практики GOL, знайти автомобіль під вивезення контейнера стало значно складніше, а ставка автодоставки з Констанци до Одеси зросла приблизно до 4 000 доларів проти 1 200–1 500 доларів ще близько двох місяців тому. Тобто проблема сьогодні не лише в тому, щоб привезти контейнер у європейський порт, а й у тому, щоб гарантовано забрати його звідти.</p>
<p>Паралельно зростає інтерес до Рені. Порт відкривається для контейнерних потоків, а окремі судноплавні лінії вже спрямовують туди вантажі. Для імпортера це створює сценарій прямого заходу через дунайську перевалку без Констанци, хоча такий варіант потребує додаткової оплати і залежить від конкретної лінії та вантажу.</p>
<p>«Зараз ми бачимо не просто подорожчання окремого плеча. Відбувається перерозподіл потоків: щойно один коридор стає ризиковим, альтернативи дуже швидко забиваються. Тому головне питання для клієнта – не де ставка нижча на папері, а де контейнер реально поїде», – пояснює Володимир Гузь.</p>
<p>Куди вже перерозподіляються вантажі</p>
<p>У практичному плані Велика Одеса, яка тривалий час залишалася базовим маршрутом для контейнерного імпорту, зараз фактично випадає з переліку прогнозованих сценаріїв. Після чергового посилення атак бізнес змушений оперативно переносити потоки на альтернативні коридори. Насамперед Дунай, Польщу та Німеччину-Бенілюкс. Водночас жоден із них не може повністю замінити потужності портів ВО.</p>
<p>Дунай. Після понад трьох років роботи під обстрілами порти Великої Одеси знову опинилися під серйозним тиском, тому ринок повертається до дунайського напрямку, тобто Рені та Ізмаїла. Але й тут безпекова ситуація погіршується. Окрім ризиків для портової інфраструктури, критичною точкою маршруту залишається міст у Маяках, важливим елементом автомобільного сполучення з півднем Одеської області. Посилення атак або пошкодження цієї інфраструктури може суттєво ускладнити вивезення контейнерів із дунайських портів. Тому Дунай сьогодні, це, скоріше, необхідна альтернатива, але вже не безумовно безпечний запасний коридор.</p>
<p>Окремий сценарій – прямий захід контейнерних вантажів у Рені. Судноплавні лінії вже спрямовують сюди вантажі, що дозволяє імпортеру уникнути перевалки через Констанцу. Однак можливість такого маршруту залежить від конкретної лінії, типу вантажу та доступної інфраструктури.</p>
<p>Румунія. Констанца залишається очевидною географічною альтернативою, але зараз саме тут особливо відчутний дефіцит автотранспорту та різке подорожчання останнього плеча. Очікуване залізничне рішення може частково зняти напругу, однак його ефективність залежить від платформ, перевантаження, перетарки та зміни вагонів.</p>
<p>Польща. Це найбільш зрозумілий і вже відпрацьований сухопутний коридор. Водночас польська залізнична мережа працює близько до межі спроможності. За наданими операційними оцінками, імпортні відправлення можуть бути розписані приблизно на півтора місяця вперед, експортні – на два-три місяці.</p>
<p>Німеччина та Бенілюкс. Дорожче автомобільне плече, зате в окремих кейсах виграє прогнозованістю. Наявність транзитних хабів, складів і доступного транспорту дозволяє організовувати доставку в Україну орієнтовно за 7-10 днів на європейському плечі без критичного виходу за бюджет.</p>
<p>Які альтернативи виглядають добре на схемі, але мають обмеження</p>
<p>Найбільша помилка в тому, щоб сприймати будь-який альтернативний порт або залізничний коридор як готову копію Одеси. На практиці пропускна здатність складається з багатьох вузьких місць: слотів на терміналі, наявності платформ, локомотивної тяги, можливості перестановки або перевантаження, черг на кордоні та доступності тягачів.<br />
Румунський напрямок сьогодні показує саме це: географічно Констанца виглядає логічно, але дефіцит машин здатний повністю змінити економіку контейнера. Польща стабільніша інфраструктурно, але її залізниця вже перевантажена. Рені може дати коротший сценарій для частини вантажів, однак поки це не універсальна заміна для всього контейнерного потоку.</p>
<p>Окремий фактор – ризик усередині України. Через удари по залізничній інфраструктурі, зокрема по вузлах на сході та в центрі країни, довге залізничне плече територією України також перестає бути безумовно прогнозованим. Саме тому для частини імпорту з Китаю практичним компромісом стає доставка через Польщу широкою колією до Мостиськ із подальшим вивезенням автомобілем.<br />
«Якщо говорити про баланс ціни, строку і ризику, я б сьогодні дивився на поїзд до Мостиськ і далі на авто. Ми скорочуємо залежність від внутрішнього залізничного плеча і при цьому не переводимо весь маршрут на дорогу», – зазначає Володимир Гузь.</p>
<p>Порівняння лише морської ставки вводить в оману. Для реальної поставки одного контейнера треба рахувати повну повну вартість доставки: море, портові витрати, зберігання, перевалку, залізницю або авто, можливий простій, додаткові операції на кордоні та ціну затримки для бізнесу. </p>
<p>Вихідна точка також критична: для імпорту з Китаю одна й та сама європейська схема може мати іншу економіку залежно від порту відправлення та сервісу лінії.<br />
Нова норма – це не альтернативний маршрут, а альтернативна архітектура</p>
<p>У 2022–2023 роках ринок уже проходив ситуацію, коли ставка переставала бути головним критерієм. Сьогодні ця логіка повертається. Якщо контейнер дешевше доставити до порту, але потім він два тижні чекає автомобіль або слот на поїзд, бізнес платить за простій, зберігання, дефіцит товару і зірвані продажі.</p>
<p>Саме тому для великого ритейлу, виробників і імпортерів із регулярним потоком рішення дедалі частіше полягає не у виборі одного «найкращого» коридору, а в диверсифікації. </p>
<p>«За нинішнього рівня ризику бізнес змушений перерозподіляти контейнерні потоки між кількома альтернативними коридорами: частину заводити через Польщу, для термінових або дорогих вантажів використовувати Німеччину та Бенілюкс, а Дунай розглядати як окремий операційний сценарій з урахуванням не лише можливостей портів Рені та Ізмаїла, а й безпекових ризиків наземної інфраструктури, зокрема мосту в Маяках», – ділитися своїми думками комерційний директор GOL.</p>
<p>Поточна ситуація показує що проблема української контейнерної логістики вже не вирішується пошуком одного запасного порту. Кожен коридор має власну межу пропускної здатності, а воєнний ризик може за кілька днів змінити і строки, і ставку.</p>
<p>Тому стійка модель для імпортера – це заздалегідь підготовлені два-три маршрути з різними точками входу і прорахованою повною вартістю. Саме така модель дозволяє не чекати, поки черговий коридор зупиниться, а переносити потік до того, як дефіцит потужностей перетвориться на кризу.</p>
<p>«Сьогодні надійність – це не маршрут, який ніколи не змінюється. Надійність – це здатність швидко перебудувати ланцюг і мати робочу альтернативу ще до того, як вона знадобилася», – резюмує Володимир.</p>
<p>The post <a href="https://gol.ua/kontejnerna-logistyka-pislya-novoyi-hvyli-atak-kudy-biznes-perenosyt-marshruty-z-velykoyi-odesy/">Контейнерна логістика після нової хвилі атак: куди бізнес переносить маршрути з Великої Одеси</a> appeared first on <a href="https://gol.ua">GOL</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://gol.ua/kontejnerna-logistyka-pislya-novoyi-hvyli-atak-kudy-biznes-perenosyt-marshruty-z-velykoyi-odesy/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Перевезення систем накопичення енергії з Китаю до України</title>
		<link>https://gol.ua/perevezennya-system-nakopychennya-energiyi-z-kytayu-do-ukrayiny/</link>
					<comments>https://gol.ua/perevezennya-system-nakopychennya-energiyi-z-kytayu-do-ukrayiny/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Piskun Yuliia]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 26 Aug 2026 12:33:54 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Кейси]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://gol.ua/?p=9512</guid>

					<description><![CDATA[<p>Команда Global Ocean Link організувала мультимодальне перевезення BESS із Китаю до України за маршрутом Шанхай — Гданськ — Вінниця. 📦 Вантаж: BESS — система накопичення енергії 🚢 Маршрут: Шанхай — Гданськ — Вінниця 📦 Обсяг: 4 × 20DV ⚖️ Загальна вага: 40 тонн В умовах нестабільного енергопостачання системи накопичення енергії (BESS) відіграють важливу роль у [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://gol.ua/perevezennya-system-nakopychennya-energiyi-z-kytayu-do-ukrayiny/">Перевезення систем накопичення енергії з Китаю до України</a> appeared first on <a href="https://gol.ua">GOL</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Команда Global Ocean Link організувала мультимодальне перевезення BESS із Китаю до України за маршрутом Шанхай — Гданськ — Вінниця.</p>
<p><img src="https://s.w.org/images/core/emoji/17.0.2/72x72/1f4e6.png" alt="📦" class="wp-smiley" style="height: 1em; max-height: 1em;" /> Вантаж: BESS — система накопичення енергії<br />
<img src="https://s.w.org/images/core/emoji/17.0.2/72x72/1f6a2.png" alt="🚢" class="wp-smiley" style="height: 1em; max-height: 1em;" /> Маршрут: Шанхай — Гданськ — Вінниця<br />
<img src="https://s.w.org/images/core/emoji/17.0.2/72x72/1f4e6.png" alt="📦" class="wp-smiley" style="height: 1em; max-height: 1em;" /> Обсяг: 4 × 20DV<br />
<img src="https://s.w.org/images/core/emoji/17.0.2/72x72/2696.png" alt="⚖" class="wp-smiley" style="height: 1em; max-height: 1em;" /> Загальна вага: 40 тонн</p>
<p>В умовах нестабільного енергопостачання системи накопичення енергії (BESS) відіграють важливу роль у забезпеченні енергетичної стійкості бізнесу та інфраструктури. </p>
<p>Hero of logistics: Андрій Шархун<br />
<img src="https://s.w.org/images/core/emoji/17.0.2/72x72/2709.png" alt="✉" class="wp-smiley" style="height: 1em; max-height: 1em;" />: asharkhun@gol.ua</p>
<p><img fetchpriority="high" decoding="async" src="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/ash1-300x300.jpg" alt="" width="300" height="300" class="alignnone size-medium wp-image-9516" srcset="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/ash1-300x300.jpg 300w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/ash1-1024x1024.jpg 1024w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/ash1-150x150.jpg 150w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/ash1-768x768.jpg 768w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/ash1.jpg 1200w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /><br />
<img decoding="async" src="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/ash2-300x300.jpg" alt="" width="300" height="300" class="alignnone size-medium wp-image-9515" srcset="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/ash2-300x300.jpg 300w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/ash2-1024x1024.jpg 1024w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/ash2-150x150.jpg 150w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/ash2-768x768.jpg 768w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/ash2.jpg 1200w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /><br />
<img decoding="async" src="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/ash3-300x300.jpg" alt="" width="300" height="300" class="alignnone size-medium wp-image-9514" srcset="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/ash3-300x300.jpg 300w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/ash3-1024x1024.jpg 1024w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/ash3-150x150.jpg 150w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/ash3-768x768.jpg 768w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/ash3.jpg 1200w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /><br />
<img loading="lazy" decoding="async" src="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/ash4-300x300.jpg" alt="" width="300" height="300" class="alignnone size-medium wp-image-9513" srcset="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/ash4-300x300.jpg 300w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/ash4-1024x1024.jpg 1024w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/ash4-150x150.jpg 150w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/ash4-768x768.jpg 768w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/ash4.jpg 1200w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /></p>
<p>The post <a href="https://gol.ua/perevezennya-system-nakopychennya-energiyi-z-kytayu-do-ukrayiny/">Перевезення систем накопичення енергії з Китаю до України</a> appeared first on <a href="https://gol.ua">GOL</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://gol.ua/perevezennya-system-nakopychennya-energiyi-z-kytayu-do-ukrayiny/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Чому українські вантажопотоки стали вигідними для Польщі</title>
		<link>https://gol.ua/chomu-ukrayinski-vantazhopotoky-staly-vygidnymy-dlya-polshhi/</link>
					<comments>https://gol.ua/chomu-ukrayinski-vantazhopotoky-staly-vygidnymy-dlya-polshhi/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Piskun Yuliia]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 24 Aug 2026 09:37:52 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Блог]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://gol.ua/?p=9500</guid>

					<description><![CDATA[<p>Через війну та постійну загрозу портам українські експортери мають завжди тримати в умі можливість логістики через західні переходи. Природно, що одним з ключових напрямків тут є Польща. За словами посла України в Польщі Василя Боднара, &#8220;використання Польщі як транзитного вузла є дуже політизованим та викликає таку ж емоційну реакцію, як і історична тематика&#8221;. Між тим, [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://gol.ua/chomu-ukrayinski-vantazhopotoky-staly-vygidnymy-dlya-polshhi/">Чому українські вантажопотоки стали вигідними для Польщі</a> appeared first on <a href="https://gol.ua">GOL</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Через війну та постійну загрозу портам українські експортери мають завжди тримати в умі можливість логістики через західні переходи. Природно, що одним з ключових напрямків тут є Польща.</strong></p>
<p><em>За словами посла України в Польщі Василя Боднара, &#8220;використання Польщі як транзитного вузла є дуже політизованим та викликає таку ж емоційну реакцію, як і історична тематика&#8221;.</em></p>
<p><em>Між тим, насправді, якщо абстрагуватися від політики, як це і намагається робити бізнес, для Польщі українські вантажопотоки означають гарний прибуток. Так само, як і зростаючі пасажиропотоки. Від початку повномасштабного вторгнення росії до України Польща стала для нас важливим партнером, проте і не без вигоди для власного бізнесу.</em></p>
<h2>Драйвер для польських портів</h2>
<p>Українські вантажопотоки стали драйвером розвитку польської портової інфраструктури, переконаний засновник компанії Porta MarisLogistics Євген Перес Баро. Транзит українських вантажів додав їй і обсягу, і нової ролі для транспортної інфраструктури Польщі. Якщо говорити в цифрах, то вантажопотік виріс щонайменше у 1,5 рази.</p>
<p>&#8220;Це вже не просто про те, що через Польщу пішло більше вантажів. Це про те, що почали активніше працювати порти, залізниця, перевалка та прикордонна інфраструктура і все це отримало додатковий імпульс для розвитку. Фактично війна зробила польський напрямок одним із ключових для української логістики, і Польща дуже добре конвертувала це у посилення власної інфраструктурної ролі&#8221;, &#8211; каже він.</p>
<p>За його словами, Польща отримала дуже практичні переваги. По-перше &#8211; нові маршрути, які не треба &#8220;вигадувати&#8221;, бо вони вже працюють. По-друге &#8211; краща обробка контейнерів на експорті та стабільний потік порожнього обладнання, тому що багато товарів почали розформовувати саме на польській території. Тобто Польща стала не просто транзитною точкою, а місцем, де логістика реально збирається, перерозподіляється і далі рухається в Європу.</p>
<p>&#8220;Навіть після повного відновлення українських портів частина цього залишиться. Насамперед, це стосується західної частини України, де польський напрямок уже вбудувався в логіку бізнесу. Якщо інфраструктура вже розбудована, якщо є сильне залізничне сполучення, а ланцюг уже відпрацьований, то просто взяти й відмовитися від нього буде важко&#8221;, – висловлює свою думку Євген Перес Баро.</p>
<p>&#8220;Війна дуже сильно змінила роль Польщі на логістичній карті Європи. У момент, коли Україна фактично стала landlock country, тобто країною з обмеженим доступом до моря, Польща перестала бути просто сусіднім напрямком і стала одним із ключових логістичних вузлів для українського експорту та імпорту. Роль змінилася не просто в масштабі, а по-суті. Вона стала частиною нової логістики регіону. І це важливо розуміти: мова вже не лише про війну і тимчасове рішення, а про більш глибоку перебудову транспортної карти Центрально-Східної Європи&#8221;, &#8211; каже він.</p>
<p>Повномасштабна війна стала для Польщі не лише викликом, а й потужним каталізатором розвитку портової логістики, кажуть і у компанії Global Ocean Link. Переорієнтація значної частини українських вантажопотоків дала польським портам додатковий імпульс для розвитку, який уже трансформувався у довгострокові інвестиції.</p>
<p>За підсумками 2025 року, польські морські порти перевалили понад 128 млн тонн вантажів, а порт Гданськ збільшив контейнерообіг майже до 2,8 млн TEU, що на 23% більше, ніж роком раніше. І українські вантажі стали одним із факторів, що прискорили розвиток контейнерних терміналів, залізничної інфраструктури, сухих портів та інтермодальних сервісів. Для Польщі це означало не лише додаткову перевалку, а й зміцнення позицій як одного з ключових логістичних хабів Балтійського регіону.</p>
<p>На думку комерційного директора Global Ocean Link, Володимира Гузя, частина українських вантажів у польських портах після повного відновлення роботи української морської інфраструктури залишиться.</p>
<p>За останні 4 роки міжнародні судноплавні лінії, експедитори та вантажовласники перебудували свої логістичні ланцюги, інтегрувавши польські порти в регулярні маршрути. Частина цих потоків залишиться там і надалі, адже бізнес завжди обирає не лише географію, а й передбачуваність сервісу, швидкість обробки та надійність логістики. Тому Україні доведеться конкурувати не лише тарифами, а якістю інфраструктури, рівнем сервісу та ефективністю мультимодальних рішень.</p>
<p>У компанії &#8220;Левада Карго&#8221; кажуть, що після початку повномасштабної війни Польща відіграла одну з ключових ролей у підтримці української логістики. І цей процес був взаємовигідним. Польська сторона отримала додаткове завантаження портів, залізничних операторів, терміналів, експедиторських компаній, автоперевізників та власників рухомого складу.</p>
<p>Зазначимо, що про масштаб польського інтермодального ринку свідчать такі цифри: у 2025 році в Польщі було перевезено понад 1,826 млн контейнерів, або близько 2,916 млн TEU. За рік обсяг у контейнерах зріс майже на 4,9%, а в TEU &#8211; приблизно на 7,4%. Частка інтермодальних перевезень у залізничному секторі Польщі досягла 13%, тоді як на початку 2022 року вона становила 10,6%.</p>
<p>Показовою є робота Baltic Hub у Гданську. За січень-квітень 2026 року термінал обробив 1 784 контейнерні поїзди: січень &#8211; 477, лютий &#8211; 385, березень &#8211; 453, квітень &#8211; 469 поїздів. У квітні кількість поїздів зросла на 4% порівняно з березнем. Найбільшими операторами були Loconi &#8211; 28%, PCC &#8211; 19% і Maersk &#8211; 12%.</p>
<p>Із загального обсягу Baltic Hub за перші чотири місяці 2026 року 253 поїзди припадали на українські напрямки: 72 &#8211; у січні, 54 &#8211; в лютому, 61 &#8211; у березні та 66 &#8211; у квітні. Тобто українські маршрути формували близько 14% усього залізничного контейнерного потоку Baltic Hub. У квітні їх кількість зросла ще на 8% &#8211; із 61 до 66 поїздів.</p>
<p>Приміром, контейнерний термінал &#8220;Мостиська&#8221;, в тому числі завдяки зусиллям власників (спільний проєкт компаній &#8220;Левада Карго&#8221; (входить до Групи Lemtrans), N’UNIT та компанії Medlog SA (яка входить до складу MSC), генерує до 1,87% усього інтермодального ринку Польщі, що для одного українського сухого порту є досить помітним показником.</p>
<p>&#8220;Польські перевізники везуть 40-50 наших потягів щомісяця з Гданська до Мостиської з імпортом та назад 40-50 &#8211; з експортом. Сумарно майже 100 потягів на місяць &#8211; оборот тільки на нашому терміналі. Окрім того, на цих  потягах порт Гданськ отримав 36-40 тисяч контейнерів у імпорті та стільки ж у експорті щорічної перевалки. Відповідно, отримує 80 тисяч ПРР контейнерів. Це дані лише нашого терміналу&#8221;, &#8211; розповіли в &#8220;Левада Карго&#8221;.</p>
<p>Зазначимо, що це стосується і потягів із вагонами, які везуть зернові та іншу продукцію транзитом через Польщу до країн ЄС &#8211; вони приносять прибуток польським залізничним перевізникам. Автівки, які розформовуються у польських портах і їдуть до України автовозами, надають польським вантажним терміналам прибуток із цих вантажних операцій.</p>
<p>Через падіння обсягів перевалки української сільгосппродукції логістичний сектор Польщі навіть відчув раніше кризу. &#8220;Дозвіл на транзит &#8211; це прибуток для польських портів і терміналів. Блокування перевалки шкодить нашій економіці. Транзит через Польщу здійснюється законно та контролюється національними службами, тому штучне стримування процесів є нелогічним&#8221;, &#8211; заявляла генеральна директорка групи CSL Лаура Головач.</p>
<h2><strong>Пасажирів стало більше</strong></h2>
<p>Після початку повномасштабного вторгнення усі пасажирські сполучення з Польщею стали маршрутами №1. Почали курсувати по-максимуму поїзди з Києва, Львова, Харкова до Перемишля. Пізніше були дві ініціативи УЗ, які підтримала польська сторона &#8211; це розвиток сполучення Варшава &#8211; Рава Руська &#8211; Львів та напрямку Нижанковичі &#8211; Хирів. Першу зробили в 2022 році і запустили в 2023-му. Натомість у Нижанковичах підготували всю інфраструктуру, вклали кошти, але врешті проекту не було дано хід польською залізницею.</p>
<p>У цілому , вся ця ситуація пішла на користь польській залізниці, на якій відбулося кратне зростання пасажиропотоку. Польща була зобов’язана забезпечувати свої землі довкола невеликих Холма та Перемишля залізничним перевезенням, пояснює  екс-директор департаменту з організації внутрішніх та міжнародних пасажирських перевезень &#8220;Укрзалізниці&#8221; Олександр Красноштан.</p>
<p>Нині УЗ привозить своїх пасажирів у ці міста. Кожен пасажир &#8211; це кошти, адже далі він подорожує вже поїздами іноземних залізниць і це дуже добре для цих залізниць. Раніше в невеликому Холмі з населенням 50 тис. мешканців, чи Перемишлі з 90-ма тис. мешканців був досить невеликий пасажиропотік. А тепер мова йде про хаби для перевезення між Україною і Польщею. Це призвело і до зростання пасажиропотоку в десятки разів, і до збільшення доходів для польської залізниці та й для інших операторів, які там працюють. Економічно – це дуже вигідно.</p>
<p>Водночас, формування цих хабів дозволило розвивати сполучення. Так, у Перемишлі з’явилося пряме сполучення з Берліном, Мюнхеном, Віднем… Якби не український пасажиропотік, то навряд чи хтось планував би такі маршрути. Така сама історія в Холмі, з якого теж відкрилося пряме сполучення з Берліном. Плюс – той самий поїзд приватного оператора RegioJet, який сплачує польській залізниці за доступ до її інфраструктури. Це забезпечує доходи для оператора, що дуже для нього добре.</p>
<p>Олександр Красноштан звернув увагу на ще один важливий момент, який став важливим для мешканців, наприклад, Холма. &#8220;Там був непоганий, чистенький, але старенький вокзал, каже він. Зараз його модернізували і він став набагато зручнішим. Люди, які мешкають у Холмі, Перемишлі, та наближених до них населених центрах, отримали краще сполучення і сервіс, про який навіть мріяти не могли&#8221;.</p>
<p>Усе, про що йдеться вище, дало поштовх для розвитку польському малому та середньому бізнесу. Дуже часто пасажири їдуть зі значним часом очікування на пересадку. Це може бути і 10, і 15 годин. Люди наймають апартаменти, щоб перепочити, їдять, гуляють містом… це економічно вигідно насамперед для цих міст.</p>
<p>&#8220;Треба розуміти, що навіть після закінчення війни цей пасажиропотік уже нікуди не зникне, &#8211; наголошує екс-директор департаменту з організації пасажирських перевезень УЗ. &#8211; Люди вимушено побачили і затестили таке сполучення і вже звикли ним користуватися. Якщо пасажирові треба буде їхати, візьмімо, з Тернополя в Катовіце, то для авіаперельоту йому доведеться поїздом спочатку дістатися Львова чи Києва, а тоді перебратися до аеропорту і ще долетіти до того Катовіце. І за часом, і за вартістю &#8211; це буде довше, аніж просто залізницею навіть із пересадкою. Можливо трохи зменшиться потік із Києва та Львова, але з інших міст пасажиропотік залишиться і буде сталим. А ще треба враховувати, що міжнародні поїздки, коли припиниться війна, відкриються і для чоловіків. До того ж багато молодих людей навчаються в Польщі і осіли вже там &#8211; вони не втрачають зв’язок із родинами і будуть продовжувати подорожувати&#8221;.</p>
<p>У всій цій історії Олександр Красноштан радить задуматися на тим, як Україні отримати свою вигоду. &#8220;Треба розвивати і подовжувати сполучення із Холма щонайменше до Ковеля, а оптимально &#8211; до Луцька та Рівного, &#8211; каже він. &#8211; Для нас було би добре, якби пересадка на іноземні поїзди відбувалася не в Холмі, а хоча би в Ковелі. Від кордону до цього вузла є колія 1435 мм, яка заходить на вокзал. Її треба модернізувати і електрифікувати, щоби польські та інші перевізники ЄС могли заїжджати на нашу територію своїм рухомим електроскладом. Те ж саме &#8211; з відтинком Перемишль &#8211; Мостиська &#8211; Львів. Але рішення про Скнилів я вважаю помилковим. Треба шукати технічні можливості, щоби подовжити європейську колію саме до головного вокзалу в Львові. Йдеться про непрості можливості, але вони є. Саме тут має сформуватися справжній залізничний хаб із прикордонним і митним контролем для того, щоби поїзд європейського перевізника без зупинки міг слідувати до найближчої польської станції&#8221;.</p>
<p>Водночас, експерт наголошує на тому, що наші польські партнери поставилися дуже дружно в ситуації повномасштабного вторгнення. Особливо, на його початку. &#8220;Усіма можливими шляхами нам сприяли в розв’язанні проблем, &#8211; підкреслює він. &#8211; Співпраця і допомога з боку польської сторони була на досить серйозному рівні і ми дякуємо за це нашим партнерам&#8221;.</p>
<h2><strong>Підставили свої крила</strong></h2>
<p>Серед факторів, які сприяли зростанню пасажиропотоку в польських аеропортах, експерти називають повне відновлення туризму після пандемії, розширення маршрутів лоукостерів таких, як Ryanair і Wizz Air, зростання чартерних перевезень тощо. Та все ж ще один важливий чинник &#8211; потік українських пасажирів.</p>
<p>За даними Польського управління цивільної авіації (ULC), ринок авіаперевезень в країні демонструє стрімке зростання саме з 2022 року. Тоді пасажиропотік склав майже 41 млн пасажирів. Через рік цей показник зріс майже до 52 млн, у 2024-му &#8211; до 59 млн, а в 2025-му до 66,1 млн.</p>
<p>Закриття неба над Україною для цивільної авіації призвело до того, що наші громадяни, котрі бажали подорожувати, змушені були користуватися аеропортами всіх сусідніх країн, як от, наприклад, Румунії, Молдови, Словаччини та Угорщини. Утім, за підрахунками експертів, Польща могла перехопити від 30% до 50% цього міжнародного пасажиропотоку. Спираючись на динаміку розвитку польських аеропортів і міграційних потоків, можна припустити, що йдеться не менше, ніж про 7 млн додаткових пасажирських поїздок на рік, пов&#8217;язаних з українцями.</p>
<p>Ось що з цього приводу каже статистика. Найбільший регіональний міжнародний аеропорт Польщі Краків-Балиці імені Івана Павла II у 2025 році встановив історичний рекорд, обслуживши 13 248 355 пасажирів, що на 25% перевищило показник попереднього року (11,08 млн).</p>
<p>Б’є власні рекорди і аеропорт в Жешуві. За підсумками 2025 року тут обслужили понад 1,28 мільйона пасажирів. Це на 12% більше, ніж зафіксовано у 2024 році (1,14 млн осіб). І якщо до пандемії, в 2019 році, тут обслужили 772 тисячі пасажирів, то в 2023-му цей показник вже перевищив позначку в 1 мільйон. &#8220;До коронавірусу майже стільки ж пасажирів за рік перевозив Львів. Але Жешув разів у п’ять менший за Львів&#8221;, &#8211; зазначає Олександр Красноштан. Щоправда, в перші місяці 2026 року пасажиропотік продемонстрував незначне зниження. Із початку цього року і до кінця травня послугами аеропорту скористалися 388 514 пасажирів, що приблизно на 10% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Але керівництво летовища планує за підсумками всього 2026-го втримати планку в 1,3 мільйона мандрівників.</p>
<p>Та найбільшою популярністю серед українців користуються аеропорти Варшави. &#8220;Держава інвестує і розвиває свого перевізника LOT. Він має хороший розліт і в США, і в Японію, і в Китай, і в Казахстан… Для українських пасажирів цей хаб географічно є найбільш доступним&#8221;, &#8211; каже співрозмовник ЦТС.</p>
<p>Головний аеропорт Польщі торік встановив історичний рекорд, обслуживши майже 24 мільйонів пасажирів, на 13% перевищивши показник попереднього року.</p>
<p>Натомість аеропорт у Любліні не показав стрімкого розвитку, зауважує Олександр Красноштан. Але там, за його словами, зіграла політична складова. &#8220;Польща намагається захистити своїх перевізників від експансії лоукостерів, &#8211; пояснює він. &#8211; І там спрацював цей фактор&#8221;.</p>
<p>Польська статистика не веде окремого обліку пасажирів за громадянством, та аналітики авіаційного ринку майже одностайно вважають, що український транзит був одним із ключових драйверів польських аеропортів упродовж 2022-2025 років.</p>
<p>The post <a href="https://gol.ua/chomu-ukrayinski-vantazhopotoky-staly-vygidnymy-dlya-polshhi/">Чому українські вантажопотоки стали вигідними для Польщі</a> appeared first on <a href="https://gol.ua">GOL</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://gol.ua/chomu-ukrayinski-vantazhopotoky-staly-vygidnymy-dlya-polshhi/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Як зміниться логістика України: нові хаби, маршрути та моделі постачання</title>
		<link>https://gol.ua/yak-zminytsya-logistyka-ukrayiny-novi-haby-marshruty-ta-modeli-postachannya/</link>
					<comments>https://gol.ua/yak-zminytsya-logistyka-ukrayiny-novi-haby-marshruty-ta-modeli-postachannya/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Piskun Yuliia]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 18 Aug 2026 12:15:10 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Блог]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://gol.ua/?p=9462</guid>

					<description><![CDATA[<p>Один знищений розподільчий центр — це сотні магазинів, які за лічені години можуть залишитися без звичного постачання. Після серії російських атак українські ритейлери втратили сотні тисяч квадратних метрів складів і тепер фактично перебудовують систему постачання з нуля: дроблять запаси, змінюють маршрути, шукають нові хаби в Україні та за кордоном. Як &#8220;АТБ&#8221;, &#8220;Сільпо&#8221;, &#8220;Фора&#8221; та VARUS [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://gol.ua/yak-zminytsya-logistyka-ukrayiny-novi-haby-marshruty-ta-modeli-postachannya/">Як зміниться логістика України: нові хаби, маршрути та моделі постачання</a> appeared first on <a href="https://gol.ua">GOL</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="wrapper page_content">
<p dir="ltr">Один знищений розподільчий центр — це сотні магазинів, які за лічені години можуть залишитися без звичного постачання. Після серії російських атак українські ритейлери втратили сотні тисяч квадратних метрів складів і тепер фактично перебудовують систему постачання з нуля: дроблять запаси, змінюють маршрути, шукають нові хаби в Україні та за кордоном.</p>
<p data-start="492" data-end="646"><strong>Як &#8220;АТБ&#8221;, &#8220;Сільпо&#8221;, &#8220;Фора&#8221; та VARUS перебудовують логістику, скільки це коштує і чи позначиться на цінах — Retailers.ua з’ясував у представників галузі.</strong></p>
<h2 dir="ltr">Київщина зазнала найбільших втрат складської інфраструктури</h2>
<p data-start="701" data-end="958">Втрати складської інфраструктури влітку 2026 року стали одними з найтяжчих за весь час повномасштабної війни. Найбільше постраждали об’єкти найвищого класу А, які на момент атак були повністю заповнені товарами та орендовані до останнього квадратного метра.</p>
<blockquote class="quote">
<div class="quote__text">
<p data-start="960" data-end="1395">За кілька тижнів було виведено з ладу близько 400 тис. м² логістичної нерухомості класу &#8220;А&#8221; у Києві та Київській області. Якщо враховувати інші регіони — близько 500 тис. м². Це становить близько 30% усіх складів класу &#8220;А&#8221;. Усі постраждалі об’єкти на той момент були орендовані, незалежно від їхнього класу та якості, — говорить Дмитро Калінічев, комерційний директор <a href="https://dragon-capital.com/ua/" target="_new" data-start="1326" data-end="1374">Dragon Capital</a> Property Management.</p>
</div>
</blockquote>
<p data-start="960" data-end="1395"><img decoding="async" src="https://retailers.ua/storage/0231%20%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%20%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%B9%D0%BB/%D0%A2%D0%86%D0%9A%D0%A2%D0%9E%D0%9A/4%20%2810%29.png" alt="Втрати складської інфраструктури класу А в Україні" />&#8220;АТБ&#8221; — один із найпоказовіших прикладів масштабу втрат складської інфраструктури. Від початку повномасштабної війни мережа втратила понад 110 000 м² складських площ, що становить більше половини її загальних потужностей. Сукупні збитки компанії оцінюються у 15 млрд грн.</p>
<p data-start="1672" data-end="1846">У 2025–2026 роках було знищено два розподільчі центри мережі у Дніпрі та Харкові загальною площею понад 65 000 м². Ще два РЦ — в Одесі та Дніпрі — зазнали значних пошкоджень.</p>
<p dir="ltr">У 2026 році збитки &#8220;АТБ&#8221; від руйнування розподільчих центрів становили близько 65 млн грн, а від знищення товарів — 728 млн грн. Втрата одного РЦ впливає на постачання приблизно 300 магазинів мережі.</p>
<p data-start="2081" data-end="2385">Для Fozzy Group, до якої входять &#8220;Сільпо&#8221; та &#8220;Фора&#8221;, одним із найважчих епізодів літа стала ніч із 4 на 5 серпня. Під час атаки були уражені одразу чотири розподільчі центри групи. Збитки &#8220;Фори&#8221; від атаки <a href="https://www.instagram.com/p/DcA_9jJChtw/?igsh=MWVldHZ6NXRuaWp5dg%3D%3D" target="_new" data-start="2286" data-end="2368">оцінюють</a> у 1,15 млрд грн.</p>
<p data-start="2387" data-end="2513">Постраждала і логістична інфраструктура VARUS. У компанії не називають конкретних об’єктів чи сум збитків з міркувань безпеки.</p>
<h2 dir="ltr">Менші склади дорожчі, але безпечніші</h2>
<p data-start="2561" data-end="2743">Після атак змінився попит на складську нерухомість. За словами Дмитра Калінічева, орендарі дедалі активніше займають складські площі на периферії, передусім у західному напрямку.</p>
<p data-start="2745" data-end="3048">Втім, логістика поступово зміщується не лише на захід України, а й за кордон. У <a href="https://gol.ua/" target="_new" data-start="2825" data-end="2861">Global Ocean Link</a> бачать ще один варіант — частину імпортних запасів залишати на складах у Польщі, Угорщині та інших країнах Центральної Європи, а в Україну завозити товари поступово, невеликими партіями.</p>
<p data-start="3050" data-end="3245">Цю тенденцію вже видно у нових логістичних проєктах. Зокрема, Global Ocean Link будує у Соломоновому на Закарпатті хаб площею понад 13,5 тис. м² — неподалік від кордонів з Угорщиною та Словаччиною.</p>
<blockquote class="quote">
<div class="quote__text">
<p data-start="3249" data-end="3463">Великі ритейлери дедалі частіше шукають не один великий склад, а кілька менших — площею приблизно від 1500–2000 до 3000–5000 м², — говорить Дмитро Калінічев, комерційний директор Dragon Capital Property Management.</p>
</div>
</blockquote>
<p data-start="3465" data-end="3642">За словами експертів Global Ocean Link, частину запасів можна передавати на мультиклієнтські та 3PL-склади, а також використовувати регіональні хаби й крос-докінгові майданчики.</p>
<blockquote class="quote">
<div class="quote__text">
<p data-start="3646" data-end="3753">Головний принцип у тому, що втрата одного об’єкта не повинна зупиняти всю систему, — зазначає Павло Линник.</p>
</div>
</blockquote>
<p data-start="3755" data-end="3930">Один великий розподільчий центр обслуговувати простіше й дешевше. Він дає змогу скоротити кількість маршрутів і перевезень, а також заощаджувати на інших операційних витратах.</p>
<p dir="ltr">Проте війна змінила сам підхід до ефективності. Раніше ритейлери рахували, скільки коштує кожна ланка логістичного ланцюга. Тепер — ще й скільки може коштувати втрата цієї ланки.</p>
<p data-start="4112" data-end="4345">Російські обстріли змушують змінювати підходи і девелоперів складської нерухомості. У Dragon Capital, зокрема, переглядають стратегію: компанія планує будувати складські комплекси меншої площі та розподіляти їх між різними локаціями.</p>
<p dir="ltr"><img decoding="async" src="https://retailers.ua/storage/5%20%284%29%20%281%29.png" alt="" /></p>
<h2 dir="ltr">75% виробників не готові перейти на пряме постачання</h2>
<p>Здавалося б, найпростіший вихід — возити товари безпосередньо до магазинів, минаючи пошкоджені РЦ. Утім, для більшості виробників це завдання є непосильним. Для регулярного постачання товарів у сотні магазинів потрібні власний транспорт, водії, складські потужності та додатковий персонал.</p>
<p data-start="4695" data-end="5172">За <a href="https://uadairy.com/arsen-didur-vykonavchyj-dyrektor-smpu-molochna-produkcziya-shho-vidbuvayetsya-z-postachannyam-i-chomu-vyrobnyky-ne-mozhut-perejty-na-pryamu-dostavku/" target="_new" data-start="4698" data-end="4878">оцінкою</a> виконавчого директора Спілки молочних підприємств України Арсена Дідура, близько 75% виробників наразі не мають ресурсів для повноцінного переходу на таку модель. Переробні підприємства фізично не спроможні забезпечити пряму розвозку до всіх 1300 магазинів АТБ чи 800–900 об’єктів Fozzy Group.</p>
<p data-start="5174" data-end="5368">Через це ринку доводиться адаптуватися буквально на ходу. &#8220;Залежно від безпекової ситуації логістичні рішення можуть оперативно змінюватися навіть протягом одного дня&#8221;, — зазначають у VARUS.</p>
<h2 dir="ltr">Чи чекати дефіциту та стрибка цін?</h2>
<p data-start="5409" data-end="5558">Оцінки експертів різняться, але всі сходяться в одному: логістика дорожчає. Наскільки це зростання позначиться на кінцевих цінах — питання складніше.</p>
<p data-start="5409" data-end="5558">За даними Global Ocean Link, навіть за правильно спроєктованої розподіленої моделі прямі логістичні витрати зростуть на 5–15%. Співвласник RetailPro Артем Ретін <a class="decorated-link" href="https://epravda.com.ua/biznes/yak-udari-rosiji-po-skladah-vplinuli-na-postachannya-produktiv-u-kiyevi-824623/" target="_new" data-start="5721" data-end="5843">прогнозує</a> зростання витрат на зберігання й доставку на 10–15%, а на окремих маршрутах в обхід пошкоджених РЦ — у 2–3 рази. За його оцінкою, це <strong data-start="5977" data-end="6013">може додати до кінцевих цін 1–5%</strong>.</p>
<p data-start="6016" data-end="6306">Ще більше можуть зрости витрати на логістику товарів, які потребують спеціальних умов зберігання. За прогнозом директорки UTG Євгенії Локтіонової, доставка сухих товарів подорожчає на 15–25%, а охолоджених — на 35–50%. <strong data-start="6235" data-end="6306">У результаті ціни на них можуть зрости на 3–5% та 7–12% відповідно.</strong></p>
<p data-start="6308" data-end="6685">У VARUS підтверджують зростання логістичних витрат, утім застерігають від автоматичного перенесення цього зростання на цінники. На кінцеву вартість товару впливають не лише доставка та зберігання, а й ціни на сировину, закупівельні ціни, курс валют, сезонність та інші фактори. Частину додаткових витрат мережа намагається компенсувати завдяки оптимізації власних процесів.</p>
<p data-start="6687" data-end="6931">Найвразливішими до логістичних збоїв залишаються товари з коротким терміном придатності або ті, що потребують безперервного холодового ланцюга: свіжі овочі й фрукти, охолоджені м’ясо та риба, молочні продукти, а також морозиво й напівфабрикати.</p>
<p data-start="6933" data-end="7234">Особливо відчутними ці проблеми є у прифронтових регіонах, де до перебоїв із постачанням додаються регулярні відключення електроенергії. Там змінюється і поведінка покупців: люди частіше обирають консерви, бакалію та інші товари тривалого зберігання, тоді як попит на швидкопсувні продукти знижується.</p>
<p data-start="7236" data-end="7513"><strong>Чи будуть порожні полиці? Коротка відповідь — ні.</strong> Системного дефіциту ритейлери не прогнозують. Окремі товари або бренди можуть на кілька днів зникати з продажу через знищення запасів чи затримки з доставкою, але в більшості випадків їх замінюють альтернативними позиціями.</p>
<p data-start="7515" data-end="7715">Це, зокрема, відбувалося у &#8220;Сільпо&#8221; після ударів по чотирьох розподільчих центрах Fozzy Group. На окремих полицях виникали короткочасні прогалини, однак мережа оперативно перенаправила товарні потоки.</p>
<blockquote class="quote" data-start="7717" data-end="7954">
<div class="quote__text">
<p data-start="7719" data-end="7954">Втрати, яких ми зазнали, значні. Найважчою для нас стала загибель наших колег&#8230; Однак ми стрімко перебудовуємо логістику, і для нас справа честі — зробити все, щоб Гості знову бачили звичні наповнені полиці, — зазначили у Fozzy Group.</p>
</div>
</blockquote>
<p data-start="7956" data-end="8297">Нагадаємо, прем’єр-міністр Сергій Корецький <a href="https://www.kmu.gov.ua/news/serhii-koretskyi-proviv-naradu-z-biznesom-shchodo-zakhystu-v-umovakh-rosiiskoho-teroru?utm_source=chatgpt.com">доручив</a> Мінекономіки, АРМА та Фонду держмайна шукати серед державних приміщень резервні площі для розосередження товарів. АРМА перевіряє близько 250 тис. м² арештованих площ і вже проінвентаризувала 60 тис. м², а на балансах державних підприємств знайдено ще кілька сотень тисяч квадратних метрів.</p>
<p data-start="8299" data-end="8549">Втім, опитані журналістами мережі поки не отримали жодних державних приміщень. NOVUS, зокрема, зазначає, що більшості таких об’єктів бракує температурних зон, вентиляції та захисту від вологи, тому компанія самостійно орендує готові комерційні площі.</p>
<p data-start="8299" data-end="8549">Порожніх полиць ритейлери не прогнозують. Але їхня наповненість тепер коштує значно дорожче. Мережі змушені дублювати склади, перебудовувати маршрути й розосереджувати запаси, щоб удар по одному об’єкту більше не міг паралізувати постачання сотень магазинів.</p>
</div>
<p>The post <a href="https://gol.ua/yak-zminytsya-logistyka-ukrayiny-novi-haby-marshruty-ta-modeli-postachannya/">Як зміниться логістика України: нові хаби, маршрути та моделі постачання</a> appeared first on <a href="https://gol.ua">GOL</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://gol.ua/yak-zminytsya-logistyka-ukrayiny-novi-haby-marshruty-ta-modeli-postachannya/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Повернення у 2022-й: що станеться з експортом України, якщо судноплавство у Великій Одесі залишиться зупиненим</title>
		<link>https://gol.ua/povernennya-u-2022-j-shho-stanetsya-z-eksportom-ukrayiny-yakshho-sudnoplavstvo-u-velykij-odesi-zalyshytsya-zupynenym/</link>
					<comments>https://gol.ua/povernennya-u-2022-j-shho-stanetsya-z-eksportom-ukrayiny-yakshho-sudnoplavstvo-u-velykij-odesi-zalyshytsya-zupynenym/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Piskun Yuliia]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 06 Aug 2026 08:08:06 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Блог]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://gol.ua/?p=9404</guid>

					<description><![CDATA[<p>Ще місяць тому український морський експорт сприймався як одна з небагатьох історій стабільності в умовах війни. Після відкриття морського коридору бізнес поступово повернувся до звичної моделі роботи, а Чорне море знову стало головною транспортною артерією країни. Однак останні масовані атаки на порти Великої Одеси та цивільні судна різко змінили ситуацію. Судновласники відкладають заходи до українських [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://gol.ua/povernennya-u-2022-j-shho-stanetsya-z-eksportom-ukrayiny-yakshho-sudnoplavstvo-u-velykij-odesi-zalyshytsya-zupynenym/">Повернення у 2022-й: що станеться з експортом України, якщо судноплавство у Великій Одесі залишиться зупиненим</a> appeared first on <a href="https://gol.ua">GOL</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Ще місяць тому український морський експорт сприймався як одна з небагатьох історій стабільності в умовах війни. Після відкриття морського коридору бізнес поступово повернувся до звичної моделі роботи, а Чорне море знову стало головною транспортною артерією країни.</p>
<p>Однак останні масовані атаки на порти Великої Одеси та цивільні судна різко змінили ситуацію. Судновласники відкладають заходи до українських портів, страховики рекомендують уникати додаткових ризиків, компанії призупиняють закупівлі на терміналах, а ринок дедалі частіше повертається до сценаріїв, які, здавалося, залишилися у 2022 році.</p>
<p>Втім, нинішня ситуація принципово відрізняється від перших місяців повномасштабної війни. Якщо тоді головним викликом була фізична відсутність логістичних маршрутів, то сьогодні Україна зіткнулася вже з іншою проблемою — економікою експорту.</p>
<p><em>“Події останніх днів дійсно повертають нас у реалії 2022 року. Тоді судноплавство практично зупинилося, контейнерні лінії припинили заходи до українських портів, майже повністю зникли перевезення генеральних вантажів. Але між 2022 роком і сьогоднішнім днем є принципова різниця. Якщо тоді головною проблемою була відсутність інфраструктури, то зараз основний виклик — економічний”, — </em>зазначає комерційний директор GOL Володимир Гузь.</p>
<h2 class="wp-block-heading"><strong>Польща не стане другою Одесою</strong></h2>
<p>Після початку повномасштабної війни саме Польща стала головними воротами української економіки до Європи. Саме через польські порти, залізницю та автомобільні переходи проходила значна частина експорту та імпорту.</p>
<p>Проте сьогодні експерти застерігають від спрощеного висновку, що польська інфраструктура здатна повністю замінити чорноморські порти.</p>
<p><em>“Польща є критично важливою частиною альтернативної логістики, але вона не може стати повноцінною заміною українським глибоководним портам. Це різні масштаби. Обмеження залишаються практично на кожному етапі: залізничні переходи, різна ширина колії, інтермодальні термінали, портова інфраструктура Балтики. До цього потрібно додати ще один фактор – польська логістика насамперед працює для польської економіки”, </em>— говорить генеральний директор GOL Павло Линник.</p>
<p>За його словами, найбільшою загрозою стане не окремий елемент інфраструктури, а одночасне різке збільшення навантаження на всі ланки логістичного ланцюга.</p>
<p>Насамперед це стосується залізничних переходів, де через різну ширину колії вантажі потребують перевантаження або зміни візків. Далі виникають черги на інтермодальних терміналах, а потім — дефіцит вільних потужностей у самих балтійських портах.</p>
<p>Окремою проблемою може стати й той факт, що значна частина операторів уже працює майже на межі своїх можливостей. За останні три роки бізнес, який релокувався на захід України, фактично сформував постійні логістичні потоки. Різке повернення великих обсягів експорту може швидко створити перевантаження на переходах, терміналах і в портах.</p>
<h2 class="wp-block-heading"><strong>За три роки Україна побудувала іншу логістику</strong></h2>
<p>Попри це, порівнювати сьогоднішню ситуацію із весною 2022 року було б помилкою.</p>
<p>За цей час було модернізовано прикордонну інфраструктуру, відкрито нові залізничні потужності, запущено євроколію Чоп—Ужгород, розширено мережу сухих портів, терміналів і перевантажувальних комплексів. Сам бізнес інвестував у тисячі вагонів, контейнерів, зерновозів та сучасне обладнання.</p>
<p><em>“Найважливіше, чого вдалося досягти за останні три роки, це операційна гнучкість. Компанії навчилися дуже швидко переключати вантаж між автомобільним транспортом, залізницею, Дунаєм і морем. Саме ця здатність швидко перебудовувати логістику сьогодні є головною перевагою українського бізнесу”, </em>— наголошує Павло Линник.</p>
<p>За його оцінкою, інфраструктурно Україна та сусідні країни сьогодні значно краще підготовлені до кризових сценаріїв, ніж це було три роки тому.</p>
<h2 class="wp-block-heading"><strong>Але головна проблема вже не в логістиці</strong></h2>
<p>Парадокс нинішньої ситуації полягає в тому, що навіть за наявності альтернативних маршрутів їх використання далеко не завжди є економічно виправданим.</p>
<p>У 2022 році український експорт мав унікальну кон’юнктуру. Через дефіцит продукції на світових ринках різниця між внутрішньою українською ціною та світовою була настільки великою, що експортери могли оплачувати практично будь-які логістичні витрати. Сьогодні такої ситуації вже немає.</p>
<p><em>“Світовий ринок сьогодні не готовий платити дорожче лише тому, що українська логістика стала складнішою. Саме тому повернення до європейських маршрутів означає не просто довшу доставку — воно означає додаткові витрати, які хтось повинен компенсувати”, </em>— пояснює Володимир Гузь.</p>
<p>Він наводить простий приклад. Якщо за умовної ціни пшениці логістика коштувала 30 доларів за тонну, а тепер коштує 60, то за незмінної світової ціни ці додаткові витрати неможливо перекласти на покупця.</p>
<p><em>“Або світові ціни мають зрости, але передумов для цього сьогодні немає. Або знижуватиметься закупівельна ціна для українського аграрія. Саме цей сценарій зараз виглядає найбільш реалістичним”, </em>– зазначає Володимир.</p>
<p>Саме тому нинішня криза вже виходить далеко за межі транспортної галузі. Вона безпосередньо впливає на доходи аграріїв, конкурентоспроможність української продукції та валютні надходження країни.</p>
<h2 class="wp-block-heading"><strong>Які вантажі першими змінюватимуть маршрути</strong></h2>
<p>Найбільш мобільними залишаються контейнерні вантажі, продукція машинобудування, готові товари, частина хімічної продукції, деревина та вантажі з високою доданою вартістю. Для них використання інтермодальних маршрутів через Польщу, Словаччину, Угорщину чи Румунію є технічно можливим.</p>
<p>Натомість масові експортні вантажі – зерно, олійні культури, руда, металопродукція та інші великотоннажні партії — найбільше залежать саме від роботи українських глибоководних портів. Їх переведення на сухопутні маршрути означає суттєве подорожчання логістики та різке збільшення навантаження на європейську інфраструктуру.</p>
<p>Саме тому, на думку експертів GOL, бізнес уже сьогодні диверсифікує маршрути, але паралельно очікує на відновлення безпечного судноплавства.</p>
<p><em>“Ми бачимо дві моделі поведінки клієнтів. Частина компаній відкладає нові відвантаження або одразу переорієнтовує їх на Польщу, Румунію чи інші напрямки. Інші займають вичікувальну позицію, розраховуючи, що ситуацію із захистом судноплавства найближчим часом вдасться стабілізувати”, </em><strong>—</strong> говорить генеральний директор GOL<em>.</em></p>
<h2 class="wp-block-heading"><strong>Логістика більше не є головною проблемою</strong></h2>
<p>Події останніх днів показали, що Україна значно краще підготовлена до логістичних криз, ніж у 2022 році. За три роки були створені альтернативні транспортні коридори, модернізовано прикордонну інфраструктуру, бізнес навчився швидко змінювати маршрути та працювати у мультимодальному форматі.</p>
<p>Однак нинішня ситуація висвітлила іншу проблему. Якщо три роки тому країна боролася за можливість фізично експортувати продукцію, то сьогодні головним викликом стає економічна доцільність цього експорту. І саме тому безпека судноплавства у Чорному морі знову перетворюється не лише на питання транспортної галузі, а на один із ключових факторів стійкості всієї української економіки.</p>
<p>The post <a href="https://gol.ua/povernennya-u-2022-j-shho-stanetsya-z-eksportom-ukrayiny-yakshho-sudnoplavstvo-u-velykij-odesi-zalyshytsya-zupynenym/">Повернення у 2022-й: що станеться з експортом України, якщо судноплавство у Великій Одесі залишиться зупиненим</a> appeared first on <a href="https://gol.ua">GOL</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://gol.ua/povernennya-u-2022-j-shho-stanetsya-z-eksportom-ukrayiny-yakshho-sudnoplavstvo-u-velykij-odesi-zalyshytsya-zupynenym/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Доставка гумових гусениць для тракторів з Шанхая</title>
		<link>https://gol.ua/dostavka-gumovyh-gusenycz-dlya-traktoriv-z-shanhaya/</link>
					<comments>https://gol.ua/dostavka-gumovyh-gusenycz-dlya-traktoriv-z-shanhaya/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Piskun Yuliia]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 05 Aug 2026 09:12:18 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Кейси]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://gol.ua/?p=9347</guid>

					<description><![CDATA[<p>Команда Global Ocean Link доставила партію гумових гусениць для тракторів за мультимодальною схемою. Вантаж подолав шлях залізницею з Шанхая до Дівопу, далі літаком до Будапешта, а фінальний відрізок до складу в Київській області забезпечили вантажні авто. Параметри вантажу: &#8211; Вантаж: гумові гусениці для тракторів; &#8211; Загальна вага: 22 010 кг; Завдяки ретельно спланованому маршруту вантаж [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://gol.ua/dostavka-gumovyh-gusenycz-dlya-traktoriv-z-shanhaya/">Доставка гумових гусениць для тракторів з Шанхая</a> appeared first on <a href="https://gol.ua">GOL</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Команда Global Ocean Link доставила партію гумових гусениць для тракторів за мультимодальною схемою.<br />
Вантаж подолав шлях залізницею з Шанхая до Дівопу, далі літаком до Будапешта, а фінальний відрізок до складу в Київській області забезпечили вантажні авто.</p>
<p>Параметри вантажу:<br />
&#8211; Вантаж: гумові гусениці для тракторів;<br />
&#8211; Загальна вага: 22 010 кг;</p>
<p>Завдяки ретельно спланованому маршруту вантаж був доставлений до складу клієнта в узгоджені строки <img src="https://s.w.org/images/core/emoji/17.0.2/72x72/1f310.png" alt="🌐" class="wp-smiley" style="height: 1em; max-height: 1em;" /></p>
<p>Hero of logistics:<br />
Ростислав Дода (rdoda@gol.ua)</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-9352" src="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/photo_2026-08-05_10-36-01-300x300.jpg" alt="" width="300" height="300" srcset="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/photo_2026-08-05_10-36-01-300x300.jpg 300w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/photo_2026-08-05_10-36-01-1024x1024.jpg 1024w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/photo_2026-08-05_10-36-01-150x150.jpg 150w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/photo_2026-08-05_10-36-01-768x768.jpg 768w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/photo_2026-08-05_10-36-01.jpg 1200w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-9351" src="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/photo_2026-08-05_10-36-02-300x300.jpg" alt="" width="300" height="300" srcset="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/photo_2026-08-05_10-36-02-300x300.jpg 300w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/photo_2026-08-05_10-36-02-1024x1024.jpg 1024w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/photo_2026-08-05_10-36-02-150x150.jpg 150w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/photo_2026-08-05_10-36-02-768x768.jpg 768w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/photo_2026-08-05_10-36-02.jpg 1200w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /> <img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-9350" src="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/photo_2026-08-05_10-36-03-300x300.jpg" alt="" width="300" height="300" srcset="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/photo_2026-08-05_10-36-03-300x300.jpg 300w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/photo_2026-08-05_10-36-03-1024x1024.jpg 1024w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/photo_2026-08-05_10-36-03-150x150.jpg 150w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/photo_2026-08-05_10-36-03-768x768.jpg 768w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/photo_2026-08-05_10-36-03.jpg 1200w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /> <img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-9349" src="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/photo_2026-08-05_10-36-03-2-300x300.jpg" alt="" width="300" height="300" srcset="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/photo_2026-08-05_10-36-03-2-300x300.jpg 300w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/photo_2026-08-05_10-36-03-2-1024x1024.jpg 1024w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/photo_2026-08-05_10-36-03-2-150x150.jpg 150w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/photo_2026-08-05_10-36-03-2-768x768.jpg 768w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/photo_2026-08-05_10-36-03-2.jpg 1200w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /> <img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-9348" src="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/photo_2026-08-05_10-36-04-300x300.jpg" alt="" width="300" height="300" srcset="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/photo_2026-08-05_10-36-04-300x300.jpg 300w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/photo_2026-08-05_10-36-04-1024x1024.jpg 1024w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/photo_2026-08-05_10-36-04-150x150.jpg 150w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/photo_2026-08-05_10-36-04-768x768.jpg 768w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/08/photo_2026-08-05_10-36-04.jpg 1200w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /></p>
<p>The post <a href="https://gol.ua/dostavka-gumovyh-gusenycz-dlya-traktoriv-z-shanhaya/">Доставка гумових гусениць для тракторів з Шанхая</a> appeared first on <a href="https://gol.ua">GOL</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://gol.ua/dostavka-gumovyh-gusenycz-dlya-traktoriv-z-shanhaya/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Під новою хвилею: як ринок реагує на чергову серію російських атак на порти і судна</title>
		<link>https://gol.ua/pid-novoyu-hvyleyu-yak-rynok-reaguye-na-chergovu-seriyu-rosijskyh-atak-na-porty-i-sudna/</link>
					<comments>https://gol.ua/pid-novoyu-hvyleyu-yak-rynok-reaguye-na-chergovu-seriyu-rosijskyh-atak-na-porty-i-sudna/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Piskun Yuliia]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 03 Aug 2026 12:03:39 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Блог]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://gol.ua/?p=9328</guid>

					<description><![CDATA[<p>Судновласники з обережністю ставляться до заходів в українські порти, вартість фрахту росте, аграрії очікують зниження перевалки зерна на експорт. При цьому зберігаються альтернативні логістичні шляхи, а учасники ринку вірять у стабілізацію ситуації. У липні українська портова галузь переживає чергову хвилю російських обстрілів. Цього разу агресор акцентованого б’є по суднам торгівельного флоту. За даними Одеської обласної прокуратури, [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://gol.ua/pid-novoyu-hvyleyu-yak-rynok-reaguye-na-chergovu-seriyu-rosijskyh-atak-na-porty-i-sudna/">Під новою хвилею: як ринок реагує на чергову серію російських атак на порти і судна</a> appeared first on <a href="https://gol.ua">GOL</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="header-wrapper">
<header>
<p class="lead"><strong>Судновласники з обережністю ставляться до заходів в українські порти, вартість фрахту росте, аграрії очікують зниження перевалки зерна на експорт. При цьому зберігаються альтернативні логістичні шляхи, а учасники ринку вірять у стабілізацію ситуації.</strong></p>
</header>
</div>
<div class="article-wrapper">
<div class="article-body">
<div class="block-wrapper">
<div class="block-text">
<p><em>У липні </em><em>українська портова галузь переживає чергову хвилю російських обстрілів. Цього разу агресор акцентованого б’є по суднам торгівельного флоту. За даними Одеської обласної прокуратури, за місяць російська армія атакувала на Одещині 28 цивільних суден: загинул</em><em>а 21 особа, ще 34 отримали поранення.</em></p>
<p><em>Найбільше жертв від початку цієї хвилі російського терору зафіксовано 19 липня, коди поблизу Одеси росіяни завдали удару по судну із вантажем кукурудзи –загинул</em><em>и дев’ять</em><em> членів екіпажу, а також лоцман філії АМПУ </em>&#8220;<em>Дельта-лоцман</em>&#8220;<em>, </em><em>було врят</em><em>овано </em><em>вісьмох </em><em>моряків.</em></p>
<p><em>Безумовно, така ситуація впливає на настрої судновласників. Цього разу вони, схоже, готові ставити </em><em>роботу на більш довгу паузу, ніж це було попереднього разу, коли наприкінці 2025 року росіяни збільшили інтенсивність ударів по портах.</em></p>
<h2><strong>Ситуація складна, але час покаже</strong></h2>
<p>&#8220;Тоді росіяни &#8220;надіслали повідомлення&#8221; судновласникам, але бажаного результату не досягли: судновласники доволі швидко оговтались та продовжили роботу. На жаль, цього разу ситуація виглядає гірше, судновласники більшою мірою відчувають загрозу, не кажучи вже про капітанів та екіпажі, які бачать цю загрозу на власні очі чи навіть переживають удар по собі безпосередньо&#8221;, &#8211; пояснюють ЦТС у галузі.</p>
<p>Профільне міністерство при цьому запевняє, що порти Великої Одеси продовжують працювати у штатному режимі, а український морський коридор залишається функціональним, забезпечуючи експорт української продукції та виконання міжнародних контрактів. «Міністерство перебуває у постійній взаємодії з адміністраціями портів та учасниками ринку та продовжує моніторити ситуацію», &#8211; додають у відомстві.</p>
<p>Що ж до власне учасників ринку, то вони говорять наступне.</p>
<p>&#8220;Дехто відмовляється заходити до морських портів, але обирає замість цього Дунай, але дехто у той же час не хоче йти до будь-якого українського порту&#8221;, &#8211; зазначила <strong>операційний менеджер компанії Avalon Shipping Катерина Кононенко</strong>.</p>
<p>&#8220;Власники поки відмовилися ходити до нас, зважаючи на кількість суден, які були вражені&#8221;, &#8211; прокоментував ЦТС <strong>співвласник компанії Risoil Шота Хаджишвілі</strong>.</p>
<p>&#8220;Суднозаходи скасовуються, моряки відмовляються працювати на українських напрямках, страховики рекомендують утриматися від нових рейсів. І все це відбувається саме тоді, коли країна входить у пік жнив&#8221;, &#8211; констатує <strong>директор GOL Павло Линник</strong>.</p>
<p>&#8220;Зараз ситуація схоже дійсно відрізняється від попереднього загострення &#8211; не багато охочих йти до наших портів. Але час покаже&#8221;, – додає <strong>керівник шипінгової компанії Marevia Олександр Нікулін</strong>.</p>
<p>Турецька асоціація судновласників закликала судноплавні компанії переглянути рейси до російських та українських портів. Атаки на торгові судна продовжуються і умови безпеки в регіоні погіршуються, наголосили у асоціації. Турецькі судна забезпечують 40% перевезень Українським морським коридором, зазначив раніше <strong>керівник Моніторингової групи </strong>&#8220;<strong>Інституту Чорноморських стратегічних досліджень</strong>&#8220;<strong> Андрій Клименко</strong>.</p>
<h2><strong>Фрахт росте слідом за ризиками</strong></h2>
<p>Раніше небезпека змусила судноплавні компанії впровадити посилені процедури безпеки, тоді як страховики суттєво підвищили премії для суден, що заходять у води України. Нині ж у галузі кажуть, що страхові компанії призупинили оформлення нових полісів воєнного страхування і переглядають рівень премій.</p>
<p>За останній тиждень вартість фрахту підвищилась майже вдвічі, до 40 доларів за тонну, розповідають у галузі. &#8220;Сформованого ринку фрахту з новими ставками зараз немає: з ким і як домовишся &#8211; така ставка й буде. Те, скільки фрахт коштував минулого тижня, сьогодні вже не має значення&#8221;, &#8211; каже  <strong>співвласник і CEO Arista Trading Михайло Воронич</strong>.</p>
<p>&#8220;Я працюю на Чорноморському ринку з 2017 року, і до 2022 року було складно, іноді напружено, але в цілому передбачувано &#8211; з ризиками, які були зрозумілі, розраховані та враховані. Потім Чорне море стало зоною бойових дій. Ми адаптувалися, ухвалюючи рішення: чи фіксувати рейс чи ні, брати додаткову страховку чи ні, приймати ризик чи відмовитися від вантажу&#8221;, &#8211; говорить Олександр Нікулін.</p>
<p>За його словами, готовність судновласників працювати у зоні ризику залежить у тому числі від фрахтових ставок &#8211; наскільки вони дозволяють покрити видатки на страховку.</p>
<p>&#8220;Раніше судновласники розуміли, що страхування дороге, але більш високі фрахтові ставки приваблювали судновласників. Потім фрахт впав, конкуренція посилилася. І у якийсь момент стало зрозуміло, що якщо постійно включати додатковий ризик війни в ціну рейсу, ви опиняєтеся поза ринком з комерційної точки зору. Вартість покриття стало важко обґрунтувати в межах економіки рейсу&#8221;, &#8211; розповів він.</p>
<p>Частина ринку почала працювати інакше &#8211; зі зменшеним, а іноді і без додаткового покриття ризиків. І так тривало довго. За нинішнього ж загострення ситуації на морі такі судновласники зовсім вже інакше оцінюють свої ризики.</p>
<h2><strong>Зерновий форс-мажор</strong></h2>
<p>Більшість трейдерів призупинили нові закупівлі зерна або знизила закупівельні ціни на зерно нового врожаю. Зокрема, &#8220;Нібулон&#8221; повідомив виданню Latifundist, що формуватиме закупівельні ціни на зерно з урахуванням додаткових витрат на альтернативні експортні маршрути, спричинених російськими атаками на морські порти та цивільні судна.</p>
<p>Аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Максим Гопка порівнює нинішню ситуацію не з початком повномасштабної війни у лютому 2022 року, а з серпнем-вереснем 2023 року. Тоді після припинення Чорноморської зернової ініціативи експорт через порти Великої Одеси майже зупинився. У середньому за серпень-вересень 2023 року без повноцінної роботи глибоководних портів Україна експортувала 3,65 млн тонн аграрної продукції на місяць, здебільшого завдяки альтернативним маршрутам, нагадує він.</p>
<p>У 2024 році морські порти стали працювати більш стабільно, і у січні–жовтні через них в середньому відвантажувалося близько вже близько 4,43 млн тонн на місяць, у той час як альтернативними маршрутами &#8211; близько 1,57 млн тонн.</p>
<p>УКАБ прогнозує, що за липень обсяг експорту становитиме до трьох мільйонів тон, що на 30% менше, ніж в червні, а в серпні цей показник може зменшитися ще на половину, якщо виключити песимістичний сценарій &#8211; повну зупинку експорту через глибоководні порти.</p>
<p><strong>Президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов</strong> говорить, що компанії не можуть прогнозувати &#8220;навіть темпи роботи портів на найближчі дні&#8221;. І якщо трейдер міжнародної компанії помилиться в розрахунках, ці втрати можна компенсувати результатами на інших ринках. Українським компаніям компенсувати їх нічим.</p>
<p>Між тим, портал Elevatorist пише, що деякі аграрії швидко переорієнтувалися на західний кордон. Зокрема, &#8220;Чорнотисівський термінал&#8221; вже має замовлення під урожай нинішнього маркетингового року.</p>
<p>У галузі кажуть: сьогодні агровиробники  не мають такого пресу зобов’язань, на які накладалась би обмежена здатність залізничних переходів тощо. Так само, як попри усі старання ворога, не бракує потужностей для зберігання. Тому повтору логістичної кризи, яка спостерігалася у 2022 році, не буде.</p>
<h2><strong>Контейнери – в обхід</strong></h2>
<p>&#8220;Ринок зараз перебуває у стадії обережного очікування: кожен прораховує можливі сценарії і ніхто не поспішаює ухвалювати довгострокові рішення&#8221;, &#8211; зазначив ЦТС <strong>директор та власник логістичної компанії TEUS Дмитро Казанін</strong>.</p>
<p>Звісно, інтенсивні російські удари впливають не лише на відвантаження агропродукції. Вони змусили Maersk призупинти надання сервісу через термінал у Чорноморському рибному порту. У компанії &#8220;Маерск Україна&#8221; повідомили, що, зокрема, судно MEDKON MIRA перенаправили до румунського порту Констанца, звідки вантаж піде в Україну, але вже без розвантаження у морському порту.</p>
<p>Тим часом у MSC Україна повідомили, що офіс тимчасово зачинений, компанія продовжує працювати у дистанційному режимі до подальшого повідомлення, всі бізнес-процеси здійснюються у штатному порядку.</p>
<p>Найбільш оптимістичні очікування на ринку &#8211; те, що ситуація стабілізується у найближчі тижні. Про це говорять співрозмовники ЦТС. Кажуть: за цей час бізнес буде &#8220;викручуватися&#8221; і переплачувати за логістику, надалі вантажі так само йтимуть переважно до морських портів.</p>
<h2><strong>Дунай завжди в резерві</strong></h2>
<p>Суттєво вплинути на експорт України ворог не може: за час повномасштабної війни вже &#8220;обкатані&#8221; альтернативні маршрути &#8211; у 2022 році замість того, щоб відправляти вагони та вантажівки до морських портів бізнес спрямовував їх до портів на Дунаї та на західні переходи.</p>
<p>&#8220;Порти Дунаю залишаються альтернативою морським, але логістика може бути дорожчою порівняно з перевезенням через порти Великої Одеси. Саме тому ринок сьогодні активно прораховує альтернативні маршрути, але поки не поспішає ними користуватися&#8221;, &#8211; пояснює Казанін.</p>
<p>Дунайський ринок залишається активним, а ставки піднялися в середньому приблизно на п’ять доларів за тонну, повідомили у компанії ASAP Agri.</p>
<p>При цьому Катерина Кононенко звертає увагу, що у Бистрицькому каналі доступна осадка ледь достатня навіть для судна в баласті: рівень води зараз падає, і завантаження судна до осадки 7 метрів наразі неможливе. У гирлі Бистре осадка складає 5,5 м,  біля Ізмаїлу &#8211; 6,7 м.</p>
<p>&#8220;Раніше я думав, що у російського військового командування є якийсь план щодо руйнування українських логістичних ланцюжків. Потім зрозумів, що настанова одна: бий по всьому, що рухається або зберігає щось на відвантаження&#8221;, &#8211; сказав ЦТС один із співрозмовників.</p>
<p>Як аргумент він навів нещодавній російський удар по Миколаївському морському порту. 17 липня безпілотники пошкодили три цивільні судна під іноземними прапорами, пришвартовані у порту. Загинуло двоє українців, які перебували на борту іноземного судна. &#8220;Росіяни вдарили по заблокованому порту &#8211; з Миколаєва та Херсону п’ятий рік жодне судно не йде у море чи навпаки. Якщо хтось і загинув, то, вочевидь, з персоналу, який має підтримувати судна, які простоюють. Але якщо ви помоніторите російські медіа, то там російські військові звітують про результативний удар по суднах, які вивантажували західну зброю. Це не удар по логістиці, це просто удар заради удару&#8221;, &#8211; сказав співрозмовник ЦТС.</p>
<p>Все це відбувається на тлі результативних ударів України по тіньовому флоту росії. Усього в період з 6-го по 22 липня в межах операції Сил Безпілотних Систем &#8220;МоЛоЧКа&#8221; було уражено 196 плавзасобів у Чорному та Азовському морі: 126- у Азовському морі та 70 &#8211; у Чорному.</p>
<p>Як зазначає Lloyd’s List, ворогуючі сторони все більшою мірою розглядають торгівельні судна як легітимні цілі, що посилює загальну кризу, яка охопила світове судноплавство у 2026 році.</p>
</div>
</div>
</div>
</div>
<p>The post <a href="https://gol.ua/pid-novoyu-hvyleyu-yak-rynok-reaguye-na-chergovu-seriyu-rosijskyh-atak-na-porty-i-sudna/">Під новою хвилею: як ринок реагує на чергову серію російських атак на порти і судна</a> appeared first on <a href="https://gol.ua">GOL</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://gol.ua/pid-novoyu-hvyleyu-yak-rynok-reaguye-na-chergovu-seriyu-rosijskyh-atak-na-porty-i-sudna/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Головний проєкт відбудови України – це логістика</title>
		<link>https://gol.ua/golovnyj-proyekt-vidbudovy-ukrayiny-cze-logistyka/</link>
					<comments>https://gol.ua/golovnyj-proyekt-vidbudovy-ukrayiny-cze-logistyka/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Piskun Yuliia]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 03 Aug 2026 11:58:45 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Блог]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://gol.ua/?p=9324</guid>

					<description><![CDATA[<p>Після кожної міжнародної конференції увага зазвичай зосереджується на цифрах угод та тому, які проєкти підтримали. Але справжні зміни не завжди вимірюються обсягом фінансування. Іноді вони починаються зі зміни самого підходу. Саме це стало головним підсумком Ukraine Recovery Conference 2026. Логістика перестала сприйматися як допоміжна функція економіки. Вона дедалі чіткіше розглядається як один із ключових елементів [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://gol.ua/golovnyj-proyekt-vidbudovy-ukrayiny-cze-logistyka/">Головний проєкт відбудови України – це логістика</a> appeared first on <a href="https://gol.ua">GOL</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Після кожної міжнародної конференції увага зазвичай зосереджується на цифрах угод та тому, які проєкти підтримали. Але справжні зміни не завжди вимірюються обсягом фінансування. Іноді вони починаються зі зміни самого підходу.</strong></p>
<p>Саме це стало головним підсумком Ukraine Recovery Conference 2026. Логістика перестала сприйматися як допоміжна функція економіки. Вона дедалі чіткіше розглядається як один із ключових елементів відновлення країни, її конкурентоспроможності та інтеграції до європейського економічного простору.</p>
<p>Це значно більше, ніж розвиток доріг, портів чи залізниці.</p>
<p>Сьогодні ми фактично говоримо про створення нової логістичної архітектури України – системи, здатної забезпечити стабільний рух товарів, інтегрувати український бізнес у європейські ланцюги постачання та стати основою майбутнього економічного зростання.</p>
<p>Саме тому серед ключових тем URC 2026 були міжнародні транспортні коридори, інтеграція України до мережі TEN-T, модернізація прикордонної інфраструктури, розвиток мультимодальних перевезень, логістичних хабів та цифрових рішень. Але для бізнесу важливий не перелік цих проєктів. Важливо те, як вони змінять правила роботи ринку.</p>
<p>І вже сьогодні ці правила змінюються набагато швидше, ніж будь-які інвестиційні програми встигають реалізовуватися.</p>
<p>Останні масовані атаки на портову інфраструктуру Великої Одеси вкотре показали, що безпека залишається найслабшою ланкою української логістики. Морський експорт фактично зупинився. Причини очевидні – регулярні удари по портах, терміналах і цивільних суднах. Частина трейдерів тимчасово припинила закупівлю зерна на портових терміналах, один із найбільших експортерів лише протягом одного дня тричі знижував закупівельні ціни. Хвиля падіння вже докотилася до внутрішнього ринку: на окремих лінійних елеваторах ціна на пшеницю за день втратила майже тисячу гривень за тонну.</p>
<p>Суднозаходи скасовуються, моряки відмовляються працювати на українських напрямках, страховики рекомендують утриматися від нових рейсів. І все це відбувається саме тоді, коли країна входить у пік жнив.</p>
<p>Ця ситуація демонструє просту, але принципову річ: логістика більше не може розглядатися окремо від безпеки. Якщо транспортна система не здатна працювати під час регулярних атак, будь-які плани щодо розвитку міжнародних коридорів чи збільшення експорту залишаються лише потенціалом.</p>
<p>Ще кілька років тому логістична конкуренція будувалася навколо вартості перевезення, швидкості доставки чи наявності окремого маршруту. Сьогодні цього вже недостатньо. Після кількох років війни український бізнес зрозумів: головна цінність – не маршрут, а здатність швидко перебудувати всю систему постачання. Саме стійкість стала новою валютою логістики.</p>
<p class="quote">Логістика більше не є сервісною функцією. Вона стає частиною економічної інфраструктури країни. У найближчі роки виграватимуть компанії, які здатні не просто перевозити вантажі, а разом із клієнтами проєктувати стійкі логістичні моделі</p>
<p>Окреме значення має розвиток міжнародних транспортних коридорів. Для України це вже не питання пошуку альтернативних маршрутів, а питання економічної безпеки. Чим більше інтегрованою буде українська логістика до європейської транспортної мережі, тим менш залежною стане зовнішня торгівля від окремих напрямків, вузьких місць чи політичних ризиків.</p>
<p>Водночас не варто переоцінювати й саму інфраструктуру. Нові дороги, термінали чи залізничні переходи не створюють ефективної логістики автоматично. Вони лише відкривають можливості.</p>
<p>Ефективність виникає тоді, коли вся система працює як єдине ціле: коли інфраструктура поєднана з цифровими рішеннями, мультимодальними сервісами, прогнозуванням ризиків і професійним управлінням ланцюгами постачання. Саме тому поряд із будівництвом дедалі більшого значення набувають управлінські компетенції.</p>
<p>Сьогодні бізнес дедалі частіше інвестує не лише у швидкість доставки, а у передбачуваність логістики. І саме здатність забезпечити цю передбачуваність стає головною конкурентною перевагою на ринку.</p>
<p>URC 2026 продемонструвала важливу зміну мислення. Відбудова України – це вже не лише про фізичне відновлення інфраструктури. Це про створення нової моделі міжнародної торгівлі, де логістика стає одним із драйверів економіки, а логістичні компанії стають не підрядниками, а повноцінними партнерами держави та бізнесу у формуванні цієї системи.</p>
<p>Саме від того, наскільки швидко ми перейдемо від будівництва окремих об&#8217;єктів до розвитку цілісної логістичної екосистеми, залежатиме конкурентоспроможність української економіки на десятиліття вперед.</p>
<p>The post <a href="https://gol.ua/golovnyj-proyekt-vidbudovy-ukrayiny-cze-logistyka/">Головний проєкт відбудови України – це логістика</a> appeared first on <a href="https://gol.ua">GOL</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://gol.ua/golovnyj-proyekt-vidbudovy-ukrayiny-cze-logistyka/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Україна як контейнерний хаб Європи: перспективи та можливості</title>
		<link>https://gol.ua/ukrayina-yak-kontejnernyj-hab-yevropy-perspektyvy-ta-mozhlyvosti/</link>
					<comments>https://gol.ua/ukrayina-yak-kontejnernyj-hab-yevropy-perspektyvy-ta-mozhlyvosti/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Piskun Yuliia]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 03 Aug 2026 11:54:22 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Блог]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://gol.ua/?p=9319</guid>

					<description><![CDATA[<p>Попри воєнні виклики і складнощі, логістична сфера України впевнено розвивається. Галузь вже відчутно переформатовується з внутрішнім вантажопотоком. Ця тенденція має всі підстави зберегтися і далі. У нас досить сильна сировинна база, тож навіть після переробки це буде великий трафік імпорту, а також лишиться переробка готового експорту і вирощування сировини на експорт. Інституційні можливості та стратегічний вектор На [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://gol.ua/ukrayina-yak-kontejnernyj-hab-yevropy-perspektyvy-ta-mozhlyvosti/">Україна як контейнерний хаб Європи: перспективи та можливості</a> appeared first on <a href="https://gol.ua">GOL</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p class="ql-align-justify">Попри воєнні виклики і складнощі, логістична сфера України впевнено розвивається. Галузь вже відчутно переформатовується з внутрішнім вантажопотоком. Ця тенденція має всі підстави зберегтися і далі. У нас досить сильна сировинна база, тож навіть після переробки це буде великий трафік імпорту, а також лишиться переробка готового експорту і вирощування сировини на експорт.</p>
<h2 id="anchor-0">Інституційні можливості та стратегічний вектор</h2>
<p class="ql-align-justify">На сьогодні представників України на інституційному рівні часто запрошують на івенти, що присвячені тематиці майбутньої відбудови. Обговорюється питання її стратегії, а також – необхідної техніки та інших деталей.</p>
<p class="ql-align-justify">Проте шукати шляхи для розвитку у транзитах наразі немає сенсу. Хіба може йтися про Молдову, однак тут показник обсягів сягатиме до 2%. Усе решта – це розвиток власної внутрішньої імпортної та експортної бази.</p>
<h2 id="anchor-1">Інфраструктурні виклики</h2>
<p class="ql-align-justify">Що стосується портової інфраструктури, то тут варто робити акцент на розбудову, зміцнення і використання вже наявних потужностей. Світовим трендом є диджиталізація, завдяки якій вдається зменшити залучення людської праці у процеси управління портовою логістикою. Водночас інтеграція світових трендів ускладнена у нашому контексті тим, що доводиться передусім спрямовувати зусилля не на розвиток, а на відновлення після ударів. Ясна річ, що це істотно сповільнює рух до перспектив, які могли б бути більш досяжними за сприятливіших умов. Однак робити акцент на більш ефективну обробку вантажопотоків ми цілком можемо.</p>
<p class="ql-align-justify">Щодо терміналів на суходолі, то є певний позитив у тому, що вони відбудовуються саме зараз. Стара інфраструктура поступово «відмирає», а нові технології створюють нові можливості. Будуються нові термінали – наприклад, на Мостиській, починаючи з 2021-22 років. Перевагами цих терміналів можна назвати бюджетний, але водночас – сучасний підхід до будівництва.</p>
<p class="ql-align-justify">Також окремо слід торкнутися розвитку залізничної інфраструктури. Сьогодні, з огляду на постійні обстріли, неможливо ігнорувати проблему знищення рухомого складу. А цей рухомий склад у нас станом натепер – державний. Тому цю зону ризиків слід враховувати.</p>
<h2 id="anchor-2">Комплексний підхід до розвитку сфери</h2>
<p class="ql-align-justify">Якщо говорити про розвиток галузі, то комплексний підхід – один з пріоритетів сучасної логістики. Важливо, щоб експедиторська компанія могла керувати усім ланцюжком постачання – допомогти закупити товар, проконтролювати контрагента, організувати локальне постачання в Китаї, фрахт, вивантаження після прибуття, локальну доставку за місцем, за потреби – вирішити питання з кредитуванням та ходами для розмитнення, а також пояснити, як це все використовувати.</p>
<p class="ql-align-justify">Підводячи риску, варто відзначити, що українська логістика, попри всі перепони та нестабільність, тримає чіткий вектор руху вперед та адаптується до найскладніших умов, забезпечуючи клієнтському бізнесу належний рівень сервісу.</p>
<p>The post <a href="https://gol.ua/ukrayina-yak-kontejnernyj-hab-yevropy-perspektyvy-ta-mozhlyvosti/">Україна як контейнерний хаб Європи: перспективи та можливості</a> appeared first on <a href="https://gol.ua">GOL</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://gol.ua/ukrayina-yak-kontejnernyj-hab-yevropy-perspektyvy-ta-mozhlyvosti/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Штучний інтелект у логістиці: які тренди визначатимуть конкурентоспроможність бізнесу</title>
		<link>https://gol.ua/shtuchnyj-intelekt-u-logistyczi-yaki-trendy-vyznachatymut-konkurentospromozhnist-biznesu/</link>
					<comments>https://gol.ua/shtuchnyj-intelekt-u-logistyczi-yaki-trendy-vyznachatymut-konkurentospromozhnist-biznesu/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Piskun Yuliia]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 28 Jul 2026 08:08:41 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Блог]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://gol.ua/?p=9278</guid>

					<description><![CDATA[<p>Штучний інтелект уже перестав бути темою лише для технологічних конференцій. У 2026 році він став одним із ключових питань на найбільших логістичних та бізнес-форумах України та ЄС. І якщо ще кілька років тому учасники ринку обговорювали потенційні можливості ШІ, то сьогодні дискусія перейшла в практичну площину. Логістика стає галуззю управління даними Однією з центральних тем [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://gol.ua/shtuchnyj-intelekt-u-logistyczi-yaki-trendy-vyznachatymut-konkurentospromozhnist-biznesu/">Штучний інтелект у логістиці: які тренди визначатимуть конкурентоспроможність бізнесу</a> appeared first on <a href="https://gol.ua">GOL</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Штучний інтелект уже перестав бути темою лише для технологічних конференцій. У 2026 році він став одним із ключових питань на найбільших логістичних та бізнес-форумах України та ЄС. І якщо ще кілька років тому учасники ринку обговорювали потенційні можливості ШІ, то сьогодні дискусія перейшла в практичну площину.</p>
<h2>Логістика стає галуззю управління даними</h2>
<p>Однією з центральних тем на <strong>Ukrainian Transport Forum</strong>, організованому Асоціацією міжнародних експедиторів України та Європейською Бізнес Асоціацією, стала цифровізація транспортної галузі.</p>
<p>Учасники форуму відзначали, що в умовах воєнних ризиків, змін маршрутів, нестабільності тарифів та інфраструктурних обмежень конкурентна перевага все більше залежить не від кількості транспортних засобів чи складів, а від здатності швидко працювати з даними.</p>
<p>Для нас одним із ключових висновків UTF стало те, що логістика дедалі більше перетворюється на галузь управління даними. На практиці GOL ми бачимо, як інструменти штучного інтелекту допомагають нам аналізувати маршрути, виявляти ризики та підвищувати швидкість роботи команд. Саме здатність працювати з даними сьогодні стає одним із визначальних факторів конкурентоспроможності логістичних компаній.</p>
<h2>Прогнозування стає важливішим за реакцію</h2>
<p>Схожі висновки прозвучали на <strong>Grain Ukraine 2026</strong>, де значна увага приділялася майбутньому експортної логістики.</p>
<p>Ключовим висновком однієї з найважливіших конференцій в агросфері стало те, що логістика дедалі більше перетворюється на інструмент стратегічного управління бізнесом. Для експортерів сьогодні важливо не лише доставити вантаж, а й розуміти, як змінюватимуться маршрути, витрати та ризики через місяць або пів року. Інструменти штучного інтелекту дозволяють працювати з такими прогнозами значно швидше та точніше, аналізуючи великі обсяги даних щодо перевезень та інфраструктури. Саме тому для GOL ШІ стал важливим елементом не лише операційної роботи, а й формування експортної стратегії бізнесу.</p>
<h2>Логістичні компанії стають бізнес-партнерами</h2>
<p>На бізнес-форум <strong>Forbes x Done</strong> експерти багато говорили про з актуальні виклики та можливості для імпортерів, зокрема ефективні канали збуту, адаптацію продуктів до потреб українського ринку.</p>
<p>Цей тренд поступово змінює саму природу логістичного бізнесу: від надання окремої послуги до комплексного управління логістикою клієнта. Саме такий підхід сьогодні ми реалізуємо, розвиваючи роль логістичного партнера та архітектора рішень, а не лише оператора перевезень.</p>
<h2>Європа переходить до прогнозної логістики</h2>
<p>На міжнародному форумі <strong>SIL Barcelona 2026</strong> однією з головних тем стала концепція Predictive Logistics – прогнозної логістики. Ключовий висновок дискусій, що відбулися в межах заходу в тому, що компанії мають не реагувати на проблеми після їх виникнення, а попереджати їх заздалегідь.</p>
<p>Для цього використовуються системи прогнозування затримок, алгоритми оцінки завантаженості транспортних коридорів а також ШІ-рішення для підтримки ухвалення рішень. Тобто фактично йдеться про перехід до проактивного управління логістикою.</p>
<h2>Штучний інтелект стає частиною щоденної роботи</h2>
<p>На <strong>Breakbulk Europe 2026</strong> штучний інтелект також став однією з центральних тем дискусій. Учасники обговорювали використання його для планування перевезень, управління ризиками, координації роботи портів та підвищення прозорості ланцюгів постачання. Особливу увагу приділили практичному застосуванню технологій у щоденній роботі логістичних компаній.</p>
<p>На Breakbulk Europe було особливо помітно, що ринок уже не сприймає штучний інтелект як експериментальну технологію. Сьогодні бізнес шукає конкретні інструменти для підвищення ефективності та управління ризиками. Водночас ключовий меседж більшості дискусій полягав у тому, що <strong>ШІ не замінює експертизу людей, а посилює її</strong>.</p>
<h2>Від перевезень до управління логістикою</h2>
<p>Якщо узагальнити, можна виділити чотири ключові висновки:</p>
<ol>
<li>Штучний інтелект остаточно перейшов із категорії експериментів до категорії робочих інструментів.</li>
<li>Головною цінністю ШІ стає підтримка ухвалення рішень через аналітику та прогнозування.</li>
<li>Логістичні компанії поступово перетворюються на інтеграторів даних і керуючих партнерів для своїх клієнтів.</li>
<li>Бізнес дедалі частіше очікує від логістичних операторів не просто перевезення вантажу, а управління всією логістичною системою. Водночас штучний інтелект допомагає менеджерам швидше аналізувати великі масиви даних, знаходити закономірності та формувати точніші прогнози, що дозволяє пропонувати клієнтам найбільш ефективні логістичні рішення.</li>
</ol>
<p>Водночас змінюється і сама роль логістичної компанії. Сьогодні клієнти очікують комплексної підтримки не лише в організації перевезень, а й у питаннях міжнародної торгівлі: аналізі оптимальних маршрутів імпорту й експорту, виборі нових торговельних напрямків, оцінці потенційних ризиків, перевірці партнерів та супроводі зовнішньоекономічних процесів.<span id="cc"> </span></p>
<p>The post <a href="https://gol.ua/shtuchnyj-intelekt-u-logistyczi-yaki-trendy-vyznachatymut-konkurentospromozhnist-biznesu/">Штучний інтелект у логістиці: які тренди визначатимуть конкурентоспроможність бізнесу</a> appeared first on <a href="https://gol.ua">GOL</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://gol.ua/shtuchnyj-intelekt-u-logistyczi-yaki-trendy-vyznachatymut-konkurentospromozhnist-biznesu/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Авіадоставка кабелю з Китаю до України через Польщу</title>
		<link>https://gol.ua/aviadostavka-kabelyu-z-kytayu-do-ukrayiny-cherez-polshhu/</link>
					<comments>https://gol.ua/aviadostavka-kabelyu-z-kytayu-do-ukrayiny-cherez-polshhu/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Piskun Yuliia]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 23 Jul 2026 13:50:18 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Кейси]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://gol.ua/?p=9233</guid>

					<description><![CDATA[<p>Параметри вантажу: Вага: 178 кг Об&#8217;єм: 0,35 м³ Для даного перевезення командою Global Ocean Link було обрано не прямий авіарейс, а маршрут Шеньчжень – Пекін – Варшава. Таке рішення дозволило зменшити вартість авіаперевезення, водночас зберігши короткий транзитний час — лише 3 дні. Після прибуття вантажу до Варшави було виконано всі необхідні процедури з оформлення. Далі [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://gol.ua/aviadostavka-kabelyu-z-kytayu-do-ukrayiny-cherez-polshhu/">Авіадоставка кабелю з Китаю до України через Польщу</a> appeared first on <a href="https://gol.ua">GOL</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Параметри вантажу:<br />
Вага: 178 кг<br />
Об&#8217;єм: 0,35 м³<br />
Для даного перевезення командою Global Ocean Link було обрано не прямий авіарейс, а маршрут Шеньчжень – Пекін – Варшава. Таке рішення дозволило зменшити вартість авіаперевезення, водночас зберігши короткий транзитний час — лише 3 дні.<br />
Після прибуття вантажу до Варшави було виконано всі необхідні процедури з оформлення. Далі для доставки в Україну було обрано збірний автотранспорт, що забезпечило оптимальний баланс між вартістю та швидкістю перевезення.</p>
<p>У результаті вантаж був оперативно доставлений безпосередньо на склад клієнта в Києві.</p>
<p>Heroes of logistics:<br />
Владислава Гордієнко (менеджер з продажу): vhordiienko@gol.ua<br />
Ірина Пархонюк (експедитор): iparkhoniuk@gol.ua</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-9235" src="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/1-300x300.png" alt="" width="300" height="300" srcset="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/1-300x300.png 300w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/1-1024x1024.png 1024w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/1-150x150.png 150w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/1-768x768.png 768w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/1.png 1200w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-9236" src="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/2-300x300.png" alt="" width="300" height="300" srcset="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/2-300x300.png 300w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/2-1024x1024.png 1024w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/2-150x150.png 150w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/2-768x768.png 768w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/2.png 1200w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /> <img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-9237" src="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/hero-of-logistics-sotrudnyky-11-300x300.png" alt="" width="300" height="300" srcset="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/hero-of-logistics-sotrudnyky-11-300x300.png 300w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/hero-of-logistics-sotrudnyky-11-1024x1024.png 1024w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/hero-of-logistics-sotrudnyky-11-150x150.png 150w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/hero-of-logistics-sotrudnyky-11-768x768.png 768w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/hero-of-logistics-sotrudnyky-11.png 1200w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /> <img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-9032" src="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/06/5-300x300.jpg" alt="" width="300" height="300" srcset="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/06/5-300x300.jpg 300w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/06/5-1024x1024.jpg 1024w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/06/5-150x150.jpg 150w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/06/5-768x768.jpg 768w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/06/5.jpg 1200w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /></p>
<p>The post <a href="https://gol.ua/aviadostavka-kabelyu-z-kytayu-do-ukrayiny-cherez-polshhu/">Авіадоставка кабелю з Китаю до України через Польщу</a> appeared first on <a href="https://gol.ua">GOL</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://gol.ua/aviadostavka-kabelyu-z-kytayu-do-ukrayiny-cherez-polshhu/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Експорт модульного будинку до США через безпечний хаб у Польщі</title>
		<link>https://gol.ua/eksport-modulnogo-budynku-do-ssha-cherez-bezpechnyj-hab-u-polshhi/</link>
					<comments>https://gol.ua/eksport-modulnogo-budynku-do-ssha-cherez-bezpechnyj-hab-u-polshhi/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Piskun Yuliia]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 17 Jul 2026 10:10:51 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Кейси]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://gol.ua/?p=9182</guid>

					<description><![CDATA[<p>Ділимось деталями експорту модульного будинку до США, застосувавши гнучке рішення із тимчасовим зберіганням у Європі. Командою Global Ocean Link модульний будинок у розібраному стані було транспортовано на безпечний партнерський склад у Польщі, що дозволило клієнту уникнути будь-яких ризиків щодо збереження майна. Щойно американська сторона підтвердила готовність до приймання, будинок було перетарено у морський контейнер та [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://gol.ua/eksport-modulnogo-budynku-do-ssha-cherez-bezpechnyj-hab-u-polshhi/">Експорт модульного будинку до США через безпечний хаб у Польщі</a> appeared first on <a href="https://gol.ua">GOL</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Ділимось деталями експорту модульного будинку до США, застосувавши гнучке рішення із тимчасовим зберіганням у Європі.</p>
<p>Командою Global Ocean Link модульний будинок у розібраному стані було транспортовано на безпечний партнерський склад у Польщі, що дозволило клієнту уникнути будь-яких ризиків щодо збереження майна. Щойно американська сторона підтвердила готовність до приймання, будинок<b> </b>було<b> </b>перетарено у морський контейнер та відправлено в порт.</p>
<p>Оскільки вантаж уже перебував на території ЄС і пройшов основну частину шляху, швидкість його фінальної відправки після погодження з отримувачем зросла в рази, а сам процес пройшов без жодних простоїв транспорту чи зайвого стресу для відправника <img src="https://s.w.org/images/core/emoji/17.0.2/72x72/1f310.png" alt="🌐" class="wp-smiley" style="height: 1em; max-height: 1em;" /></p>
<p>Heroes of logistics:<br />
Артем Гуцулюк (менеджер з продажу): ahutsuliuk@gol.ua<br />
Ірина Сабрам (експедитор): idibrova@gol.ua</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-9184" src="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/11-1-300x300.png" alt="" width="300" height="300" srcset="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/11-1-300x300.png 300w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/11-1-1024x1024.png 1024w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/11-1-150x150.png 150w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/11-1-768x768.png 768w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/11-1.png 1200w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /> <img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-9185" src="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/21-1-300x300.png" alt="" width="300" height="300" srcset="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/21-1-300x300.png 300w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/21-1-1024x1024.png 1024w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/21-1-150x150.png 150w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/21-1-768x768.png 768w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/21-1.png 1200w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /> <img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-9186" src="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/31-300x300.png" alt="" width="300" height="300" srcset="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/31-300x300.png 300w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/31-1024x1024.png 1024w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/31-150x150.png 150w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/31-768x768.png 768w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/31.png 1200w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /> <img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-9187" src="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/41-300x300.png" alt="" width="300" height="300" srcset="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/41-300x300.png 300w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/41-1024x1024.png 1024w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/41-150x150.png 150w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/41-768x768.png 768w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/41.png 1200w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /> <img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-9188" src="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/51-300x300.png" alt="" width="300" height="300" srcset="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/51-300x300.png 300w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/51-1024x1024.png 1024w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/51-150x150.png 150w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/51-768x768.png 768w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/51.png 1200w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /> <img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-9190" src="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/photo_2026-07-16_12-28-52-300x300.jpg" alt="" width="300" height="300" srcset="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/photo_2026-07-16_12-28-52-300x300.jpg 300w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/photo_2026-07-16_12-28-52-1024x1024.jpg 1024w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/photo_2026-07-16_12-28-52-150x150.jpg 150w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/photo_2026-07-16_12-28-52-768x768.jpg 768w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/photo_2026-07-16_12-28-52.jpg 1200w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /> <img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-9189" src="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/hero-of-logistics-sotrudnyky-9-300x300.png" alt="" width="300" height="300" srcset="https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/hero-of-logistics-sotrudnyky-9-300x300.png 300w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/hero-of-logistics-sotrudnyky-9-1024x1024.png 1024w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/hero-of-logistics-sotrudnyky-9-150x150.png 150w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/hero-of-logistics-sotrudnyky-9-768x768.png 768w, https://gol.ua/wp-content/uploads/2026/07/hero-of-logistics-sotrudnyky-9.png 1200w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /></p>
<p>The post <a href="https://gol.ua/eksport-modulnogo-budynku-do-ssha-cherez-bezpechnyj-hab-u-polshhi/">Експорт модульного будинку до США через безпечний хаб у Польщі</a> appeared first on <a href="https://gol.ua">GOL</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://gol.ua/eksport-modulnogo-budynku-do-ssha-cherez-bezpechnyj-hab-u-polshhi/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
