Україна як контейнерний хаб Європи: перспективи та можливості
Попри воєнні виклики і складнощі, логістична сфера України впевнено розвивається. Галузь вже відчутно переформатовується з внутрішнім вантажопотоком. Ця тенденція має всі підстави зберегтися і далі. У нас досить сильна сировинна база, тож навіть після переробки це буде великий трафік імпорту, а також лишиться переробка готового експорту і вирощування сировини на експорт.
Інституційні можливості та стратегічний вектор
На сьогодні представників України на інституційному рівні часто запрошують на івенти, що присвячені тематиці майбутньої відбудови. Обговорюється питання її стратегії, а також – необхідної техніки та інших деталей.
Проте шукати шляхи для розвитку у транзитах наразі немає сенсу. Хіба може йтися про Молдову, однак тут показник обсягів сягатиме до 2%. Усе решта – це розвиток власної внутрішньої імпортної та експортної бази.
Інфраструктурні виклики
Що стосується портової інфраструктури, то тут варто робити акцент на розбудову, зміцнення і використання вже наявних потужностей. Світовим трендом є диджиталізація, завдяки якій вдається зменшити залучення людської праці у процеси управління портовою логістикою. Водночас інтеграція світових трендів ускладнена у нашому контексті тим, що доводиться передусім спрямовувати зусилля не на розвиток, а на відновлення після ударів. Ясна річ, що це істотно сповільнює рух до перспектив, які могли б бути більш досяжними за сприятливіших умов. Однак робити акцент на більш ефективну обробку вантажопотоків ми цілком можемо.
Щодо терміналів на суходолі, то є певний позитив у тому, що вони відбудовуються саме зараз. Стара інфраструктура поступово «відмирає», а нові технології створюють нові можливості. Будуються нові термінали – наприклад, на Мостиській, починаючи з 2021-22 років. Перевагами цих терміналів можна назвати бюджетний, але водночас – сучасний підхід до будівництва.
Також окремо слід торкнутися розвитку залізничної інфраструктури. Сьогодні, з огляду на постійні обстріли, неможливо ігнорувати проблему знищення рухомого складу. А цей рухомий склад у нас станом натепер – державний. Тому цю зону ризиків слід враховувати.
Комплексний підхід до розвитку сфери
Якщо говорити про розвиток галузі, то комплексний підхід – один з пріоритетів сучасної логістики. Важливо, щоб експедиторська компанія могла керувати усім ланцюжком постачання – допомогти закупити товар, проконтролювати контрагента, організувати локальне постачання в Китаї, фрахт, вивантаження після прибуття, локальну доставку за місцем, за потреби – вирішити питання з кредитуванням та ходами для розмитнення, а також пояснити, як це все використовувати.
Підводячи риску, варто відзначити, що українська логістика, попри всі перепони та нестабільність, тримає чіткий вектор руху вперед та адаптується до найскладніших умов, забезпечуючи клієнтському бізнесу належний рівень сервісу.