Інтерв’ю з керівниками GOL про блокування польсько-українського кордону
Ситуація з протестувальниками на польсько-українському кордоні загострюється, адже навіть після останніх перемовин сторони не змогли дійти згоди. Представники інформаційного проекту Logist.Today взяли коментар у керівників Global Ocean Link (GOL) щодо ситуації з блокуванням кордону польськими перевізниками.
Генеральний директор компанії Павло Линник та комерційний директор Володимир Гузь розповіли, з якими проблемами ми зіткнулися та яких заходів вживаємо, щоб відновити логістику міжнародних перевезень.
– Павле, які логістичні рішення ваша компанія реалізувала, аби обійти цю проблему?
– Ситуація з блокуванням польських кордонів була передбачуваною, але неконтрольованою, оскільки неможливо було швидко перенести основні потоки вантажів через Польщу, незалежно від виду режиму. Тому ми вирішили перенести частину вантажопотоків на залізницю.
– Яким чином це відбувалося з технічного боку?
– Спільно з нашими польськими колегами ми почали використовувати прямі інтермодальні поїзди, що суттєво знизило наш вантажопотік в експорті автотранспортом та збільшило обсяг відправлень. Також ми активно користуємося імпортними залізничними сервісами, що, своєю чергою, також знизило навантаження на авторинок.
– Чи існують якісь ускладнення у реалізації цього рішення?
– Так, на жаль, скрізь існує “але”. У зв’язку з активним завезенням імпортних вантажів через порти Польщі виникли затори всередині портів. Це веде до того, що контейнер може перебувати в порту від 7 до 20 днів перед завантаженням на поїзд – приблизно так само, як і автомобіль на кордоні, очікуючи переходу. Проте, незважаючи на це, залізниця успішно виграє конкуренцію автомобільному транспорту, оскільки є більш вигіднішою опцією.
– Над якими ще напрямками перевезень зараз працює компанія GOL?
– Ми активно розвиваємо напрямок залізниці з портами Копер/Рієка в імпорті і зараз активно працюємо над запуском цього напряму в експорті. Якщо коротко сказати, зараз увага нашої команди зосереджена на якнайшвидшій доставці вантажів для наших клієнтів та мінімізації додаткових витрат, пов’язаних із демерджем/дитеншеном.
– Володимире, а як ви бачите проблему блокування польських кордонів?
– Першочергово старт страйку з боку польських перевізників та їхньої профспілки було оголошено 3 листопада. Їхній основний месседж полягав у тому, щоб відбулося повернення системи дозволів. Разом с тим було ще близько десятка різних вимог. Почали страйк 6 листопада, 3 прикордонні переходи зупинилися. Якщо говорити точніше, то йдеться про пропуск 1 автомобіля на годину, що також рівноцінно зупинці. 8 листопада у Шегіні вже була черга завдовжки 32 кілометри, а 9 листопада – 60 кілометрів.
– Як це явище вплине на фінансовий бік перевезень?
– Простій буде оплачуватись замовником, тобто – клієнтом. Це означає, що на вартості перевезень ситуація позначиться.
– Чи є якісь альтернативні рішення?
– Я бачу вихід у тому, аби перемкнути фокус роботи на переходи Ужгород та Чоп до сусідніх країн як Словаччина та Угорщина. Але вже станом на п’ятницю там була черга близько 500 автомобілів на кожному переході. Як правильно зазначив мій колега Павло, слід шукати альтернативу та диверсифікувати використання різних видів транспорту – тобто активніше використовувати залізницю. Можуть бути актуальними прямі потяги на Гданськ, Гамбург, Копер, Рієку як альтернативу з тією метою, аби відплисти з контейнерних портів
– Чи є у вашій роботі якісь актуальні проекти, пов’язані зі співпрацею з Укрзалізницею?
– Так, ми запустили контрейлерні перевезення. Перші пробні авто вже доставлені маршрутом Каунас – Київ з розвантаженням в Обухові. Ці перевезення являють собою кріплення автопричепів фур на залізничних платформах. Наступного тижня плануємо запустити рухомий склад на постійній основі з 36 автомобілів за маршрутами Гданськ – Київ та Каунас – Київ. Тож, незважаючи на складну динаміку функціонування транспортно-логістичної галузі та постійні виклики, які стоять перед нею, наші плани є амбітними та масштабними.
