Блокада польського кордону триватиме ще 2 місяці: як це позначиться на курсі

Польський кордон, який у лютому заблокували протестуючі місцеві фермери, ще довго стоятиме. Якщо спочатку очікувалося, що акції триватимуть до 10 березня, то тепер йдеться про кінець квітня. «Мінфін» розбирався, чому зупинився польський кордон, та коли він знову поїде.

«Таке враження, що ситуація лише ускладнюється. Наразі заблоковані всі прикордонні переходи, в чергах — понад 2,5 тисяч вантажівок. І домовитися з поляками поки що не вдається», — каже голова Української аграрної конфедерації Павло Коваль.

Посол України в Польщі Василь Зварич у своєму зверненні до мітингарів підрахував, що Україна вже втратила внаслідок блокади кордону приблизно 2 млрд злотих. «Якщо рахувати втрати за весь час блокад (а вони почалися ще з минулого року), то втрати будуть набагато більшими — йдеться про мільярди доларів. У збитках не лише українські експортери, а й бюджет, що недоотримує податки, а також польські компанії-імпортери», — додав заступник голови Всеукраїнської аграрної Ради Денис Марчук. Далі може бути ще гірше, бо польська сторона заговорила вже навіть про повне закриття кордону. Формально, причина у начебто «агресивному» експорті української аграрної продукції до Польщі, що «заганяє місцевих фермерів у збитки». Та, насправді, як зауважив Павло Коваль, все набагато складніше.

 

Чого насправді хочуть польські фермери

Блокування українсько-польського кордону почалися ще восени минулого року. Спочатку акції влаштовували польські перевізники. Вони були незадоволені довгими чергами на кордоні, недостатньо злагодженою, на їх погляд, роботою системи «е-Черга», та, головне, — надмірною активністю українських транспортників. З початку війни їм спростили доступ до європейського ринку перевезень, і наші компанії, на думку поляків, почали його «ламати» своїми низькими тарифами.

У ході двосторонніх переговорів конфлікт вдалося залагодити. Зокрема, коштом упорядкування руху порожніх вантажівок (їх пустили через окремий пропускний пункт поза загальною чергою). Та спокій на кордоні тривав недовго. Разом із перевізниками на акції з минулого року виходили поодинокі фермери. А у лютому цього року вони організували блокаду кордону вже самостійно. Приводом стало, нібито, засилля українського експорту. Цікаво, що питання з зерном, масовим продажем якого в Польщі тамтешні фермери були незадоволені, зняли ще у 2023 році. Фактично, продаж українського зерна в Польщі повністю заборонили, залишили лише транзит. І ця заборона діє до сьогодні. Але у польських фермерів з’явилися претензії вже до іншої української продукції, зокрема, цукру, курятини та яєць. З початку війни для українського агроекспорту в ЄС зняли обмеження, зокрема, квоти та мита. І наша їжа масово поїхала до Європи, зокрема, й до Польщі.

За даними Українського клубу аграрного експорту (УКАБ), постачання української аграрної продукції до Польщі значно перевищують аналогічний польський імпорт до нас. Наприклад, у січні цього року польські імпортери завезли до України продукції на $20,6 млн (переважно, це м’ясо птиці, кава, консервовані овочі, шоколад, спирт, сири тощо). Україна ж за цей період відвантажила до Польщі їжі на $136,3 млн (в топ-10 соєва та ріпакова олія, цукор, соки, горіхи тощо).

Аналогічна ситуація була і в другому півріччі минулого року, коли вже діяла заборона на експорт зерна. «Ми продали у Польщу агропродукції на понад $800 млн, а поляки нам — на 138,6 млн», — зазначили в УКАБ. Але, якщо брати загальний баланс українсько-польської торгівлі, то перевага все одне буде на боці Польщі. Бо минулого року наші експортери поставили до сусідньої країни товарів на $4,75 млрд (переважно, мова йде про металургійну продукцію) а поляки до нас — на понад $6 млрд (переважно, це нафтопродукти, добрива, побутова хімія, хоча в топ-10 є сири й шоколад). Як бачимо, частка аграрної продукції в загальному експорті українських товарів до Польщі досить незначна. Та саме наша їжа викликала гостре несприйняття — аж до того, що польських споживачів вже навіть закликають «не купувати українське».

Польські фермери вимагають, щоб українському агроекспорту повернули довоєнні умови, тобто квотування. Пільговий період для наших товарів закінчується 5 червня. Попередньо Єврокомісія запропонувала його продовжити, але врахувала претензії селян (окрім польських фермерів, української продукцією незадоволені й аграрії інших європейських країн, зокрема, Франції, Німеччини, Угорщини та ін).

Єврокомісія пропонує, щоб український цукор, курятину на яйця пустили за окремим списком — відстежувати обсяги експорту, та якщо вони перевищать аналогічні показники 2022−2023 років, то запровадять обмеження. За цю пропозицію ще має проголосувати Європарламент, та багато фермерських асоціацій нею незадоволені. Одні пропонують додати до цього списку ще й мед, інші хочуть, щоб експорт міряли за обсягами 2021−2022 років (вони менші, бо аж до лютого 2022 року діяли квоти). Та «українське питання» — лише частина вимог польських фермерів. Інші — стосуються суто польських реалій. Наприклад, аграрії хочуть, щоб їм відтермінували «зелений перехід» (бо він посилює вимоги до агротехнологій та потребує інвестицій) а також збільшили урядові дотації.

У політиків зростає апетит

Павло Коваль каже, що українська їжа стала заручником польських виборів. «У квітні в Польщі мають пройти місцеві вибори. Східні воєводства в цій країні найбагатші, там проживає найбільше фермерів. І цей електорат дуже цікавий польським політикам. Зокрема, за нього змагаються польські партії PIS та «Конфедерація». Останню давно підозрюють у зв`язках з росією, і саме від її частини страйкуючих фермерів ми почули дуже провокаційні заклики про путіна (з плакатом, на якому містився заклик до путіна «розібратися», на акцію виїхав на тракторі один із фермерів — ред).

Правляча польська влада, судячи з усього, побоюється діяти рішуче, бо фермерський електорат і для неї дуже важливий. Тому ми бачимо масові блокування кордонів, і навіть силові методи щодо нашого експорту, наприклад, розсипання зерна. Хоча все це порушує європейське законодавство. Адже є окреме рішення Єврокомісії про те, що жодна країна не має перешкоджати вільному руху товарів Європою”, — зауважив Коваль. Влітку й у Польщі, й у всій Європі пройдуть ще й вибори до Європарламенту. Фактично, передвиборча кампанія вже йде, і це теж додає до ватри дрів фермерських протестів. «Нам дуже важко домовлятися з тими ж поляками, бо доки ми опрацьовуємо їхні попередні вимоги й приходимо на зустріч зі своїми пропозиціями, виявляється, що за цей час з’явилися вже інші вимоги. Тобто йдуть політичні ігри», — каже Коваль.

«Ситуація постійно загострюється, того діалогу, який маємо наразі, не вистачає. Зі свого боку, український уряд та громадські організації готові до комунікації на будь-яких рівнях. Ще минулого року УКАБ відкрив представництво у Брюсселі саме задля того, щоб мати ще один інструмент у комунікації з політиками європейського рівня, та робити все можливе для поступової успішної інтеграції агросектору до ЄС», — розповів генеральний директор УКАБ Олег Хоменко.

Денис Марчук покладає надії на великі перемовини польської та української сторін за участі Брюсселю, що мають відбутися 28 березня. «Як варіант, польським фермерам дійсно можуть пом’якшити умови щодо «зеленого переходу». Що стосується українського експорту, то можуть запровадити ліцензування (яке вже діє у деяких інших країнах Східної Європи, зокрема, в Болгарії). Модель така: якщо польський бізнес хоче купити, скажімо, український ріпак, він має звернутися до Мінекономіки Польщі та до нашого відомства, а вже воно дає відмашку на постачання ліцензованим експортерам. Таким чином, можна буде нормувати експорт та відстежувати ланцюжок постачання товару. Ми пропонували такий варіант ще у вересні, але тоді польська сторона на це не пристала, вважаю, через політичні мотиви, щоб не втрачати «український козир» у боротьбі за фермерський електорат”, — розповів «Мінфіну» Денис Марчук. Павло Коваль додав: навіть якщо цього разу загасити «пожежу» на кордоні вдасться, «польський кейс» може знову повторитися, в тому числі в інших країнах ЄС.

«Вже зараз європейські фермери зважають на той факт, що Україна готується стати членом ЄС. І бояться конкуренції. Європейська модель сільського господарства, орієнтована на дотації, потребує трансформацій. Та й ми повинні ретельно проаналізувати, з чим підемо до Європи. Бо ж логічно, що місцеві виробники не зустрічатимуть нас там із пирогами. А наші схеми, ухиляння від оподаткування та інші шпарини, що дозволяють бізнесу заробляти більше, неприйнятні для європейців. І вони протестуватимуть», — каже Коваль.

Удар по цінах і «дзвіночок» для валютного ринку

Безумовно, від блокування кордону втрачають обидві країни. «Блокування кордону відчують як в Україні, так і в Польщі. Польща ризикує втратити український ринок: за минулий рік, відповідно до даних товарообігу між Польщею та Україною, Польща має позитивне сальдо — тобто їх експорт переважає.

Крім того, логістичні виклики тягнуть за собою зростання цін на транспортування продукції. Ще один наслідок — збільшення вартості виробничих ресурсів для нашого агросектору. Насіння, засоби захисту, добрива — все це прямує до України з ЄС у переважній більшості через польський кордон. Поступово компанії переорієнтовуватимуться на об’їзд Польщі, що позначиться на ціні продукції та збільшить терміни доставлення. Подорожчає українська продукція з доданою вартістю в Польщі та польська продукція в Україні, що відчують кінцеві споживачі”, — прогнозує Хоменко.

Комерційний директор Comfy Іван Павлік каже, що частина постачальників техніки вже мають план «Б» на випадок подальшої блокади кордону. «Опрацьовують маршрути, або вже постачають товари через Словаччину, Угорщину, Румунію або використовують морські шляхи Туреччини», — зазначив він, додавши, що наразі дефіциту техніки немає, бо продавці заздалегідь запаслися товарами, готуючись до пікового попиту на весняні свята. «Тому ми не очікуємо погіршення ситуації з доступністю товарів протягом наступних тижнів», — запевнив Павлік.

Генеральний директор компанії Global Ocean Link Павло Линник розказав, що зараз на кордоні з Польщею перевізники стоять від 25 до 20 днів, на кордонах зі Словаччиною та Угорщиною — 7−9 днів, Румунією — 4−5 днів. «Тому ми пропонуємо клієнтам доставлення через Румунію. Це робить логістику дорожчою (плюс 200−400 євро до ставки), але заощаджує час», — каже він. Загалом, якщо порівнювати з «доблокадними» часами, тарифи на перевезення, за його словами, зросли у 2−2,5 рази. Зрозуміло, що рано чи пізно ці додаткові витрати всі споживачі побачать у цінниках на товари. Може бути вплив і на валютний ринок.

Блокування кордону польськими протестувальниками вже побічно позначається на поведінці та статистиці валютного ринку. А також впливає і на надходження до бюджету митних зборів та податків, які не сплачуються через незавезення товарів в Україну. Починаючи з 1 січня цього року, щоденний обсяг міжбанківських валютних торгів, зареєстрованих за системою Блумберг, перебував у межах від $82,8 млн до максимум $230 млн. Зараз ці обсяги переважно не дотягують на день і до $200 млн.

З одного боку, така ситуація «полегшує життя» Нацбанку, якому для контролю за міжбанківським, та, фактично, офіційним курсом, за таких показників ринку, достатньо проводити менш об’ємні інтервенції з продажу долара, та цим заощаджувати ЗВР. Частково уповільнюють це й темпи зростання негативного сальдо торгівлі України, оскільки «пробуксовує» імпорт.

Але, з іншого боку, відсутність повноцінно працюючого вантажо- та товарообігу через польський кордон в умовах війни знижує економічну активність українських компаній. Причому як експортерів, так і імпортерів. А це позначається на надходженнях до бюджету, ВВП України, статистиці ринку праці тощо.

Повне блокування польського кордону: чи готові українські перевізники

14 лютого польська профспілка NSZZ RI «Solidarność» в рамках 30-денного загального страйку фермерів оголосила про те, що будуть заблоковані усі прикордонні переходи між Польщею та Україною. Станом на ранок 29 лютого в пунктах пропуску «Краківець», «Ягодин» та «Рава-Руська» перебували близько 2200 вантажівок у черзі. Наразі ситуація не змінюється.

Генеральний директор компанії Global Ocean Link Павло Линник та її комерційний директор Володимир Гузь коментують те, як його компанія реагуватиме на ці нові виклики. Отже, керівники GOL розповідають, як на рівні своєї компанії готуються до нових викликів, пов’язаних з блокуванням, та які альтернативні маршрути вони розглядають.

 

Володимир Гузь говорить: «До блокування ми почали готуватися, роблячи це заздалегідь. Наразі важко спрогнозувати, наскільки воно буде тривалим. Тож міркуємо про різні сценарії.

Одне можна сказати впевнено: вже всі бачать і готуються до того, що блокування не закінчиться блискавично. Уряд Польщі не включається в цю ситуацію, як належало б. Відтак, ми бачимо, що за відсутності потрібного регулювання це повторюватиметься системно. Поляки мають таку можливість, тож вони її використовують. Усі послання, що ми будемо блокувати у відповідь, є не дуже релевантними. Причина проста: як заявили наші диспетчери, співвідношення навіть в імпорті наших авто до них є в межах 1 до 20. Тому потрібно комплексно шукати альтернативи.

Зараз актуалізуватиметься постачання вантажів через Словаччину та Угорщину. Також набиратимуть обертів у затребуваності вже раніше прокладені залізничні маршрути. Вони і до того безперебійно функціонували, а у зв’язку з нинішньою ситуацією будуть використовуватися ще частіше. Йдеться про прямі потяги до портів до Гданська та Гдині з пунктів консолідації вантажу в Україні».

Щодо альтернативних маршрутів, то Румунія, Словаччина та Угорщина є в цьому контексті цікавими для перевізників. Павло Линник міркує: «У зв’язку з блокуванням на кордоні з Польщею, наша компанія активно аналізує альтернативні логістичні маршрути та стратегії ланцюга постачання. Ми розглядаємо можливості використання різних видів транспорту – морського та альтернативних наземних маршрутів. Саме це може бути актуальним для забезпечення безперебійності нашої діяльності».

 

Володимир Гузь також зазначає: «Вже почалося зростання черги на прикордонному переході до Румунії. Така сама ситуація у нас відбувалася і в жовтні-листопаді 2023 року. Замість 3-4 днів черги на кордоні тепер ми маємо приблизний показник у 7-8 днів. За заявою перевізників, черга продовжує збільшуватися. На сьогодні ми вступаємо в міжсезоння зернових. Всі очікують коли «прокинеться» Китай, та визначаться основні напрямки відвантаження залишків минулого сезону. Щодо найближчої перспективи по динаміці черг на кордоні з Румунією, то великою мірою це залежатиме і від фактора ситуації в Польщі, оскільки ці явища взаємопов’язані».

«Серед розглянутих альтернативних маршрутів ми вивчаємо можливості використання південних коридорів через Словаччину або Угорщину. Також ми розглядаємо морські шляхи, які можуть передбачати доставлення товарів через Чорне море до інших європейських портів. Вибір кожного маршруту залежить від багатьох факторів, включаючи вартість, час транзиту та поточну геополітичну ситуацію. Ми проводимо ретельний аналіз, щоб визначити найефективніші альтернативи. Нам не вистачає наявних логістичних рішень для закриття потреб ринку. Потрібен системний підхід до вдосконалення залізничних контейнерних перевезень», – додає Павло Линник. 

Не менш важливим є питання оціночних втрат компанії та загалом ринку. «Блокування може серйозно вплинути як на нашу компанію, так і на ринок в цілому. Ми очікуємо збільшення витрат на транспортування та подовження часу транзиту, що може вплинути на рівень нашого обслуговування та задоволеність клієнтів. На ринку може виникнути тимчасовий дефіцит товарів і зростання цін. Кількісне оцінювання цих втрат є складним, але ми готуємо фінансові моделі для оцінки впливу в різних сценаріях. Також ми тісно співпрацюємо з галузевими асоціаціями, а також досліджуємо ширший вплив на ринок», – говорить Павло Линник.

 

А Володимир Гузь стосовно питання оціночних втрат додає наступне: «Ці втрати орієнтовно складають плюс 1500-2000 доларів з контейнера. Якщо перейти на тонну, це умовних 60-80 євро з кожної тонни, котрі несуть на собі кінцевий відправник та/або одержувач, залежно від умов контракту. Ясна річ, що це погіршуватиме нинішню конкурентоздатність наших експортерів. А з іншого боку – ми з вами, як прямі споживачі, переплачуватимемо цю суму, купуючи імпортні товари, оскільки це все прямо перекладатиметься на нас». Тож нинішня ситуація на кордонах породжує цілий комплекс різних наслідків. Експертна оцінка від керівників компанії Global Ocean Link, котра є лідером транспортно-логістичної галузі України, лише підтверджує цей висновок.