Автор: Piskun Yuliia

З радістю повідомляємо, що компанія Global Ocean Link підтвердила відповідність своєї системи менеджменту якості одразу двом ключовим міжнародним стандартам: ISO 9001 та GDP.

Під час незалежного аудиту ретельно оцінювалися операційні процедури, управління ризиками, механізми контролю та зворотний зв’язок від клієнтів.

Успішне проходження аудиту — офіційне свідчення того, що всі процеси GOL від запиту до доставки чітко оптимізовані та прозорі. Водночас сертифікат GDP відкриває для нас «зелений коридор» у фарм-логістику, гарантуючи максимальну безпеку та суворий контроль при транспортуванні медикаментів.

Дякуємо нашим клієнтам за довіру, яка надихає нас ставати кращими щодня, та команді — за професіоналізм і відданість спільній справі.

Українські порти вже п’ятий рік працюють в умовах постійних атак російських військових. Тому контейнерна логістика з чутливими вантажами (олія у флекситанках, вантажі IMO, рефрижераторні вантажі) стала дуже ризикованою. Цей факт у своєму виступі на конференції «Fat & Oil Industry 2026 European Edition» констатував асоційований партнер компанії Global Ocean Link Павло Мірзак.

У цих умовах Україна вимушена використовувати для експорту порти Європи, такі як Гданськ/Гдиня, Констанца, Копер, Рієка, Гамбург, Трієст.

«Сьогодні кожен 4-й контейнер з імпортом надходить до України через Польщу та повертається завантаженим назад. Тому Польща має провідну позицію в обробці українського експорту, а інтермодальні перевезення займають більшу частину українсько-польського сполучення», – підкреслив П. Мірзак.

За його словами, розвиток саме польського напрямку багато в чому зумовлений тим, що українсько-польський кордон має найкращу інфраструктуру для контейнерів та високу залізничну пропускну здатність.

Серед переваг співпраці через польські Гдиня/Гданськ Павло назвав здатність цих портів приймати судна провідних контейнерних перевізників, надавати прямі послуги для перевезень на Далекий Схід, наявність порожніх контейнерів для перевезення в Україну та ін.

«Втім є і недоліки. Так у порту Гданськ відсутні часові інтервали для інтермодальних поїздів. Крім того, слід враховувати, що за останні 6 місяців польська митниця збільшила кількість перевірок на кордоні (особливо для харчових продуктів). Додаткові витрати при цьому можуть становити 250-350 євро за контейнер. Також проблемою є відсутність в Україні порожніх 20-футових контейнерів, що спричиняє високий попит на них для перевезення з Польщі», – сказав П. Мірзак.

«Next 250» від Forbes Ukraine — рейтинг найперспективніших компаній малого та середнього бізнесу, які визначають вектор розвитку та стають драйверами економіки майбутнього.

Це важливе підтвердження того, що попри всі виклики, нестабільність та складну логістику воєнного часу, ми рухаємося у правильному напрямку.

Дякуємо кожному, хто йде цим шляхом разом із нами 🌐

У матеріалі анонсуємо будівництво логістичного комплексу класу A+ у селі Соломоново на Закарпатті, поруч із кордонами Угорщини та Словаччини. Ми розглядаємо проєкт не лише як складську нерухомість, а як інфраструктурний хаб для управління товарними потоками між Україною та ЄС.

Комплекс буде орієнтований на логістику, дистрибуцію, e-commerce, 3PL/4PL-сервіси, а также легке виробництво й пакування. Ключовою перевагою проєкту стане розташування поблизу основних транспортних вузлів:
– 2 км до кордону з Угорщиною;
– 2,9 км до кордону зі Словаччиною;
– 2,3 км до терміналу Чоп-Ліски, де стикуються європейська та українська залізничні колії;
– прямий доступ до трас М 06 та Е 50.

Площа ділянки становить 3,6 га, площа комплексу перевищить 13 500 м². Проєкт передбачає склад висотою 10 метрів, 16 докових воріт, інфраструктуру для вантажного транспорту та можливість подальшого розширення. Введення в експлуатацію першої секції заплановано на 2026 рік, запуск другої — на 2027 рік.
Комплекс забезпечить потреби логістики, дистрибуції, e-commerce, 3PL/4PL-сервісів, а також легкого виробництва й пакування, тримаючи приціл на довгострокове партнерство з ключовими гравцями міжнародних ланцюгів постачання.

Станом на сьогодні близько 2/3 контейнерного імпорту в Україну заходить через польський напрямок.

Для багатьох це виглядає як тривожний сигнал: бізнес переорієнтовує логістику на сусідні країни, а українські порти поступово втрачають обсяги. Але важливо розуміти головне: це не питання зради української логістики чи остаточного вибору ринку. Це раціональна адаптація бізнесу до умов війни. Сьогодні компанії обирають ті маршрути, які дозволяють:

• забезпечити стабільність поставок;
• знизити операційні ризики;
• отримати прогнозованість строків;
• мінімізувати вплив форс-мажорів на ланцюги постачання.

І польський напрямок у багатьох випадках дає бізнесу саме це. Проте у цієї ситуації є й інша сторона, про яку сьогодні потрібно говорити значно більше.

Втрата вантажів – це не лише про порти

Коли контейнерні потоки виходять за межі країни, Україна втрачає не лише частину портових доходів. Ми втрачаємо:

• розвиток власної логістичної інфраструктури;
• швидкість операційної експертизи;
• інвестиційну привабливість галузі;
• частину економічної доданої вартості, яка формується навколо портів;
• стимул для розвитку суміжних сервісів.

Логістика – це не окремий сервісний сектор. Це інфраструктура економіки. Чим менше працює національна логістична система, тим складніше підтримувати її конкурентоспроможність у майбутньому. І тут виникає питання того, чи може тимчасове перетікання вантажів у Польщу стати структурною зміною ринку? Такий ризик дійсно існує.

Під час війни бізнес навчився працювати через альтернативні маршрути. За цей час частина міжнародних компаній вже перебудувала свої логістичні моделі, адаптувала контракти, інтегрувала нові склади, термінали та транспортні рішення. Паралельно країни-сусіди активно інвестують у власну інфраструктуру.

Поки Україна змушена відновлювати та підтримувати існуючу систему в умовах постійних ризиків, Польща та інші країни регіону будують нові термінали, модернізують порти та розширюють логістичні потужності. І якщо українська логістика не буде системно посилювати свою конкурентну перевагу, частина вантажопотоків може залишитися на зовнішніх маршрутах навіть після завершення війни.

Але це не означає, що ситуація є критичною або незворотною.

Ринок уже показує сигнал повернення

Попри всі ризики, контейнерні перевезення через українські порти продемонстрували зростання приблизно на 43% у першому кварталі 2026 року порівняно з першим кварталом 2025 року. Для ринку це дуже важливий сигнал – бізнес поступово тестує повернення традиційних українських маршрутів та адаптується до поточних умов. І це означає кілька важливих речей.

По-перше, сучасна логістика більше не працює за моделлю «або/або». Компанії диверсифікують ризики та використовують кілька маршрутів одночасно.

По-друге, українські порти навіть зараз залишаються конкурентними за окремими напрямками – як за швидкістю, так і за вартістю.

По-третє, ринок демонструє готовність повертати вантажі в Україну, якщо рівень ризику стає прогнозованим.

І саме це є найважливішим.

Що може реально прискорити повернення контейнерних потоків?

Найближчі 1–2 роки будуть визначальними для всієї галузі. На мою думку, найбільший ефект можуть дати кілька напрямків.

1. Прогнозовані гарантії безпеки

Для міжнародного бізнесу важлива не лише сама безпека, а прогнозованість роботи. Якщо компанія розуміє, що логістичний маршрут працює стабільно, має зрозумілі процедури та мінімізовані ризики зриву поставок — ринок готовий повертатися.

2. Конкурентна тарифна політика

Українські порти повинні не просто відновити роботу, а запропонувати ринку реальну економічну перевагу. Швидкість обробки, вартість сервісів, ефективність роботи терміналів, синхронізація із залізницею та автологістикою – усе це сьогодні критично впливає на рішення бізнесу.

3. Концесії та прихід міжнародних операторів

Дискусія щодо концесії частини ДП “Чорноморськ” міжнародним гравцям є дуже показовою. Світові оператори приходять лише туди, де бачать довгостроковий потенціал, і для ринку це важливий індикатор довіри. Реальним підтвердженням цього тренду вже став викуп 49% термінала “КТО” (Контейнерний термінал Одеса) у 2023–2024 роках, що продемонструвало готовність глобального капіталу інвестувати в українські портові активи навіть в умовах високих ризиків. Ба більше, цього року на ринку очікується ще одна масштабна інфраструктурна угода в портовій сфері, яка здатна остаточно закріпити статус України як стратегічного морського хабу.

4. Інвестиції в інфраструктуру навіть в умовах турбулентності

Найбільша помилка чекати кращих часів. Логістична інфраструктура не створюється за кілька місяців. Ті країни, які інвестують у порти, термінали та транспортні рішення саме під час криз, після стабілізації отримують стратегічну перевагу на роки вперед.

Українська логістика вже довела свою здатність адаптуватися до безпрецедентних умов. За останні роки ринок навчився швидко перебудовувати маршрути, працювати у складних умовах та знаходити рішення там, де ще вчора вони здавалися неможливими.

Тому сьогодні я не бачу підстав для паніки. Але бачу чітку необхідність діяти.