CMA планує відновити перевезення контейнерів до портів Великої Одеси з липня

Судноплавна компанія CMA може відновити перевезення контейнерів до одного з портів Великої Одеси з липня. Про це в блозі на ЦТС розповів комерційний директор Global Ocean Link Володимир Гузь. Він зазначив, що на сьогодні повернулися контейнерні лінії Maersk, однак це відбулося через агентів.

“Також повернулася компанія Hapag напряму, але через фідерні судна. MSС якраз у червні заводять своє судно на Одесу”, – розповів Гузь. Він додав, що CMA анонсують на середину липня відновлення роботи по прямим заходам суден. “Більшість потужних ліній вийшли на зв’язок, решта очікується —  і перспектива тут є позитивною”, – підсумував комерційний директор Global Ocean Link.

Нагадаємо,  що Maersk запустив перший контейнерний сервіс до портів Великої Одеси після початку повномасштабної війни. Мова поки що не йде про суднозаходи великих морських контейнеровозів. Maersk у співпраці з українською компанією Iteris використовуватиме для перевезень судно місткістю 1100+ TEU. Фідерні контейнерні перевезення здійснюватимуться між румунським портом Констанца і портом Чорноморськ, як і у випадку з Hapag-Lloyd.

3 квітня 2024 року вперше від початку повномасштабної війни до одного з портів Великої Одеси зайшло судно з контейнерами. Виконувалися фідерні перевезення контейнерів до закордонного хабу, де їх вантажили на океанські контейнеровози світових контейнерних ліній. Згідно з даними із відкритих джерел, судно заходило до Чорноморська. Звідти воно вирушило до румунського порту Констанца. А вже 21 квітня до порту Чорноморськ зайшло судно Pros Hope – перший контейнеровоз, який прибув до портів Великої Одеси від початку повномасштабного російського вторгнення не в рамках фідерного сервісу, а безпосередньо з початкової точки відправлення.

Відновлення контейнерних перевезень: очікування і реальність

Питання відновлення контейнерних перевезень у портах Великої Одеси є стратегічно важливими для української логістики. Наразі ці процеси тривають, а великі контейнерні лінії повертаються до України. Наскільки відповідними будуть очікування про відновлення перевезень та реальність?

 

Надбавки в пік сезону: аналітика в цифрах

Актуальним є питання стосовно того, чи підхоплять інші контейнерні лінії ініціативу Hapag-Lloyd та CMA CGM про введення надбавок у пік сезону для відправлень з Азії до Північної Європи та Середземномор’я. Ми побачили, як World Freight Index продовжує рухатися догори. Це спільна тенденція ринку. Зараз спостерігаємо, як усі лінії вводять таку надбавку, а також відстежуємо стрімкий ріст цін. З середини квітня практично щотижня йде зростання ціни на 400-500 доларів. Побачимо, як це буде в майбутньому, однак деякі аналітики сходяться в думках стосовно того, що ринок у цьому питанні вертається до пікових цін, характерних для періоду пандемії COVID-19. Це 15 тисяч доларів за 40-футові контейнери та 9 тисяч за 20-футові. В цілому, зараз світова економіка переживає пік свого розвитку після відновлення від часів пандемії та нестабільності часів 2022-2023 років.

Довоєнні показники: реальна перспектива чи необґрунтовані очікування

Не менш важливим є питання, чи дозволяють зараз логістичні потужності вийти на рівень довоєнної перевалки контейнерів у портах. Самі потужності нікуди не зникли. Інфраструктура портів Великої Одеси є досить потужною. Зникли деякі перевізники та об’єми перевезень у тому масштабі, в якому це було за часів до повномасштабного вторгнення. Проблеми в інфраструктурі точно не буде. Ті термінали, котрі є, витримували об’єми мільйон TEU на рік. Тож, щодо цього питання можна не хвилюватися. Тим більш, вантажі, які прямують на західний регіон країни, будуть рухатись через Гданськ, навіть після перемоги.

Також важливо торкнутися того, якою зараз є структура перевезення контейнерами. Наразі додався увесь потік на Чорноморськ. Це вже 10-15% ринку. В цьому місяці додається Одеса. Тож, можна прогнозувати, що до кінця літа на порти Великої Одеси може перейти близько 30% вантажів. Частина вантажів лишиться на Констанці, а частина — на портах Польщі. Щодо розподілу, то він буде між автомобільним транспортом та залізницею.

Особливості вантажопотоку при відновленні перевезень

Якщо тенденція повернення ліній до портів Великої Одеси збережеться, багатьох цікавить питання, яким буде вантажопотік. Це стосується пріоритетності імпорту, експорту чи транзиту. Тут варто зазначити, що найменше бояться ризикувати експортери. Тут діє проста економіка: якщо під час відвантаження 1-1,5% вантажів можуть постраждати від обстрілів, це не вплине на загальну картину рентабельності. Тож, експорт дуже пішов вперед, і це радує. Кращі показники зараз показує порт Чорноморськ, оскільки з порту Одеса відвантаження обходиться дорожче.

Що стосується імпорту, то він теж відправляється, однак, як показує реальна ситуація, імпортери більше бояться ризикувати своїм вантажем. Це логічно, адже ризиків є суттєво більше, ніж при експорті. Компанія оплатила товар, він майже прибув – тому його потенційне знищення стає більш критичним. З огляду на це, відвантаження у румунській Констанці чи портах Польщі виглядає в очах імпортерів більш надійним та виправданим рішенням.

Тенденції повернення контейнерних ліній

На сьогодні повернулися контейнерні лінії Maersk, однак це відбулося через агентів. Також повернулася компанія Hapag напряму, але через фідерні судна. MSС якраз у червні заводять своє судно на Одесу. CMA анонсують на середину липня відновлення роботи по прямим заходам суден. Більшість потужних ліній вийшли на зв’язок, решта очікується —  і перспектива тут є позитивною.

Питання страхування

Говорячи в умовах повномасштабної війни про повернення контейнерних ліній, неможливо уникнути питання страхування вантажів, адже це — про управління ризиками. Повне страхування від воєнних ризиків є дорогим та складає від 1 до 1,2%. Якщо порівнювати зі стандартними розцінками в 0,2-0,25%, це питання лишається відкритим. Доцільність і рентабельність залежить від вартості вантажу, рішучості відправника та отримувача вантажу.

Повернення великих контейнеровозів: між надією і реалізмом

Чи можуть великі контейнеровози заходити до портів Одеської області під час атак з боку росії — ще одне актуальне та поки відкрите запитання. Коли ми кажемо про контейнеровози на 10+ тисяч TEU, то зараз це неможливо. Причини — кон’юнктура ринку та об’єктивні воєнні умови. Не раніше, ніж через 2 роки ми зможемо про це говорити. А ось якщо йдеться про контейнеровози у 3-5 тисяч TEU, що дозволить знизити вартість перевезення, то при збереженні поточної динаміки ринку, це буде не раніше зими 2025 року.

Таким чином, залишається лише спостерігати, які фактори далі впливатимуть на роботу контейнеровозів у портах Великої Одеси та якими будуть тенденції.

 

 

Вивантаження 3 тисяч тонн добрив NPK навалом в порту Орлівка

Вантаж: Добрива NPK

Локація: Порт Орлівка, Україна


Серед тих послуг, які надає компанія Global Ocean Link, є у тому числі вивантаження з борту суден вантажів та їх подальша фасовка у біг-беги. Як правило, надалі відбувається навантаження цих біг-бегів в автомобільний транспорт з метою їх транспортування до пункту призначення, актуального для клієнтської компанії.

Черговий успішний кейс вивантаження великого об’єму добрив

Саме за згаданим вище алгоритмом ми працювали, коли потрібно було вивантажити та пофасувати 3 тисячі тонн добрив NPK*, які перевозилися навалом. Робота з такими великими об’ємами вантажів та відповідальними замовленнями – частина щоденної праці команди GOL. Тож ми знаємо, як надавати ці послуги, аби вантаж був максимально якісно збереженим та надійно розфасованим.

* До слова, абревіатура NPK у маркуванні добрива свідчить про те, що в ньому є 3 основні елементи –  азот (N), фосфор (P) та калій (K). Також у складі можуть бути макро- та мікроелементи й зв’язувальні солі.

Наша компанія  працює з різними видами вантажів, адже наша команда добре знає усі необхідні нормативи та стандарти надання послуг для кожного випадку з урахуванням його специфіки.

Мобілізація vs логістика: що робити автоперевізникам за умови масового неповернення водіїв з-за кордону

Новий закон про мобілізацію відчутно сколихнув сферу автоперевезень, адже остання має шукати нову стратегію управління ризиками. Брак водіїв, залишені за кордоном вантажівки посеред рейсів, неможливість передбачити дії прикордонників під час перевірки документів – усе, з чим стикається сфера автомобільних перевезень вже зараз. Проте, закон набув чинності лише кілька тижнів тому. Внаслідок усіх перерахованих викликів умови автоперевезень суттєво змінилися. Дається взнаки і блокада кордонів польськими перевізниками, які днями поновили спротив. «Темні часи» накладають свої обмеження, і це змушує транспортно-логістичні компанії шукати більш гнучкі та ефективні рішення.

Які чинники впливають на трансформацію автоперевезень в Україні та яких негайних рішень потребують автоперевізники, розповів Mind генеральний директор Global Ocean Link Павло Линник.

 

ФОПи також потребують бронювання

Щодня численна кількість водіїв, які працюють в українських логістичних компаніях, перетинає державний кордон. Водночас зрозумілої системи бронювання водіїв-міжнародників немає. Про це заявив віце-президент Асоціації міжнародних автоперевізників України Володимир Балин. За його словами, на сьогодні наявна система бронювання не враховує специфіку галузі. Приміром, урядова Постанова № 76 не регулює питання броні для ФОП. Натомість значна частина перевізників працюють саме як фізичні особи-підприємці.

Представники галузі справедливо вважають, що її потрібно розглядати як критично важливу для економіки – як агросектор, ІТ та інші важливі сфери. Тож не дивно, що водії вже протестують проти непродуманих змін.

Водії призивного віку відмовляються повертатись в Україну

Почастішали випадки залишених за кордоном автомобілів у найнятих перевізників. Усе вирішується швидким відправленням підмінних водіїв, однак сама тенденція є тривожною та свідчить, що законодавство щодо бронювання водіїв є недостатньо продуманим. Непоодинокі випадки зняття водіїв з рейсів прямо в дорозі під митницею. У ситуацію доводиться втручатися юристам. Як наслідок – на ринку автомобільних перевезень зберігається легка паніка. І хоча ціни ще не пішли догори, знайти оптимальне авто все складніше.

Так, за статистикою компанії GOL, лише за тиждень 13-17 травня втекли 22 водіїв, які були не у штаті, а найнятими для перевезень. Протягом 20-24 травня втекли ще 15 водіїв.

Звісно, з боку самої компанії проблема була повністю розв’язана. Тож, клієнтський бізнес від цього поки не постраждав. Безумовно, усі вантажі, які можна завантажити в контейнер, наша команда може альтернативно перевозити як залізничним, так і автомобільним транспортом. Але тут усе залежить лише від бажання та готовності клієнта переформатуватися.

Однак сама тенденція, як реалізація мобілізаційного законодавства впливає на транспортно-експедиторську галузь, є дуже тривожною.

Водіїв замінюють жінками та чоловіками 60+, але галузь потребує системних рішень

Описану проблему потрібно невідкладно вирішувати, оскільки бізнес не може вести адекватно свою діяльність у зв’язку із запровадженими обмеженнями. Вирішенням мають займатися передусім ті, хто породив проблему. Як на рівні нормативно-правових актів, так і на рівні їх реалізації не повинно бути штучно створених ускладнень, які паралізують роботу цілих галузей. Водіїв стає дедалі менше. І якщо нічого не робити у напрямку конструктивних змін, то настане та точка X, коли необхідно буде повністю переходити на залізничні перевезення у зв’язку з неможливістю знайти машину на маршрут. І тут справа буде вже навіть не в ціні.

Ми працюємо у своїй галузі легально та маємо статус критично важливого для економіки підприємства, тому розв’язувати питання за допомогою бронювання своїх співробітників-водіїв. Але і це не стає «панацеєю», бо вже були випадки зняття водія з рейсу на повторну перевірку – навіть тоді, коли він заброньований. Це, як мінімум, веде до втрати часу, коли доставлення вантажу затримується на 1-2 доби. Зазначене додає багато непорозумінь із замовниками.

Якщо аналізувати цю ситуацію в контексті «було і стало», то посилення перевірок на кордоні створило певний тиск на галузь. Так, раніше водіям було достатньо показати накладні та реєстрацію в системі «Шлях». Тепер прикордонники повинні запитувати військово-облікові документи. Акція протесту, яку провели водії, яскраво свідчить про їхнє ставлення до цього.

Якщо проблема не буде вирішена на правовому та організаційному рівнях, у найближчому майбутньому ми можемо зіткнутися з тим, що стане вкрай складно найняти авто для здійснення перевезення, адже водії боятимуться сідати за кермо. Зокрема, це може стати причиною збоїв логістики у східних регіонах. На заході України на заміну українським перевізникам можуть прийти, приміром, польські. Однак вони неохоче їдуть у східні регіони. Наслідки відчують на собі усі – як експортери, так і імпортери. Не омине проблема й тих гравців ринку, які здійснюють внутрішні автомобільні перевезення.

Одним із варіантів для транспортно-експедиторських компаній може стати залучення до роботи жінок, які не підлягають мобілізації, та чоловіків непризивного віку, зокрема 60+. Це одне з рішень, яким на сьогодні користуються учасники ринку.

Проте, такі рішення має вади, зокрема, коли йдеться про навчання водіїв, які не мали тривалої практики у роботі з фурами. Керувати авто значно легше, ніж, наприклад, зрозуміти, що трапилося, якщо машина вийшла з ладу в дорозі. Для цього потрібно мати відповідні навички та достатню практику. Тож швидкої адаптації водійок до нових умов годі й чекати.

Однак повністю розв’язати проблему в такий спосіб неможливо. Наразі потрібен активний діалог між державою та приватним бізнесом. Лише це дозволить обговорити двостороннє бачення проблеми та шляхів її вирішення.

Потенційні наслідки – зростання ціни та часу на логістику

Варто розглянути й те, якими можуть бути наслідки, якщо не розв’язати проблему. Це зростання вартості товарів як результат здорожчання перевезень. І якщо фінальна вартість деяких товарів дійде до критичної межі, їх буде невигідно завозити.

Крім того, варто пам’ятати й про базову поведінкову економіку, коли у випадку зі складністю зробити один вибір споживачі роблять інший. Більша кількість клієнтів перейде на перевезення залізницею. І це логічно, адже потяг не зупинять у дорозі, знявши машиніста.

Наступним неминучим наслідком у довготривалому контексті стане просадка ринків дешевої продукції. Це станеться тому, що підвищиться вартість логістики. Перекласти цей фактор на фінального споживача буде неможливо. Також просяде частина ринку, пов’язана з портами Рені та Ізмаїл і транспортуванням через румунський порт Констанца. Як свідчить практика, на цей напрямок вже не хоче їхати багато водіїв, адже саме тут почастішали перевірки водіїв.

Дехто вважає, що для білого ринку перевізників ситуація буде кращою, ніж для так званого сірого сегменту, але спрогнозувати це складно. Також можна знайти альтернативу і замінити автотранспорт на залізницю там, де є така нагода. Приміром, у взаємодії з портами Польщі налагоджений такий формат.

Попри всі зазначені альтернативи, варто розуміти, що вони не розв’язувати проблему системно. Співвідношення обсягів вантажу, який перевозиться автомобільним транспортом у нас в компанії, є 2 до 1 (тобто 66% припадає на авто, а 33% перевозиться залізницею). Ми є мультиспрямованою компанією. Серед вантажів – побутова хімія, мінерали, сталь, полімери, добрива, побутова техніка. Усі ці сегменти ринку потребують безперебійних перевезень, аби галузь ефективно функціонувала.