Портова інфраструктура України: виклики та можливості в умовах профіциту потужностей

Український портовий ринок переживає цікаві трансформації. Після періоду дефіциту потужностей та високих ставок на перевалку $25 за тонну під час роботи “зернового коридору”), сьогодні спостерігається надлишок портових потужностей при зменшенні обсягів агропродукції.

За словами Володимира Гузя, комерційного директора GOL – провідної компанії у сфері мультимодальних та інтермодальних перевезень, ринок потребує гнучких та інноваційних рішень:

“У великих автоматизованих терміналів собівартість нижча, але в них вузька спеціалізація. Мобільні оператори можуть працювати з різними групами товарів і вантажів, і в цьому їх перевага”, – зазначає Володимир Гузь.

Інноваційний підхід GOL

Компанія GOL, як лідер галузі, демонструє приклад успішної адаптації до нових ринкових умов:

  1. Розвиток напрямку імпорту добрив та їх компонентів
  2. Фокус на перевалці нішевих культур
  3. Впровадження інноваційних рішень для контейнерних перевезень зернових
  4. Комплексний підхід до логістичних послуг

“Ми зараз успішно працюємо в спеціалізованих нішах. Наприклад, експортуємо висівки обсягом 10 тис. тонн на місяць. Маємо власні технології обробки специфічних вантажів. Це дозволяє нам залучати навіть мультинаціональних клієнтів”, – підкреслює Володимир Гузь.

Перспективи розвитку

GOL активно інвестує в розвиток інфраструктури та нові технології. Компанія встановила спеціалізоване обладнання для прямого завантаження зернових контейнерів на судна без пересипання, що значно підвищує ефективність операцій.

“Якщо це твій основний бізнес, ти постійно шукаєш можливості для розвитку та оптимізації. Ми в GOL зосереджені на створенні додаткової цінності для наших клієнтів через інноваційні рішення та комплексний підхід до логістики”, – зазначає Володимир Гузь.

В умовах профіциту портових потужностей та зростаючої конкуренції, саме гнучкість, інноваційність та комплексний підхід до логістичних рішень, які демонструє GOL, стають ключовими факторами успіху на ринку. Компанія продовжує зміцнювати свої позиції як лідер мультимодальних та інтермодальних перевезень, пропонуючи клієнтам оптимальні рішення для їхніх логістичних потреб.

Більш детально можете ознайомитись за посиланням.

Рух до екологічного майбутнього: нові горизонти автомобільної логістики

У світі, де екологічна свідомість стає не просто трендом, а необхідністю, компанія Global Ocean Link пишається своєю роллю у розвитку сталого транспорту в Україні. Ми активно сприяємо імпорту електромобілів, роблячи свій внесок у збереження довкілля та модернізацію вітчизняного автопарку.

Початок 2025 року став для нас особливо успішним – лише в січні ми здійснили поставку 150 екологічно чистих транспортних засобів, включаючи нещодавню партію з 24 новеньких електромобілів. І це лише початок! Наші плани на майбутнє передбачають ще більше поставок екологічного транспорту.

Такі результати стали можливими завдяки довірі наших клієнтів та професійності нашої команди. Ми розуміємо важливість надійної логістики в процесі імпорту електромобілів та пропонуємо:

  • Комплексні рішення для імпорту електромобілів
  • Професійний супровід на всіх етапах
  • Прозорі умови співпраці
  • Оптимізовані маршрути доставки
  • Індивідуальний підхід до кожного клієнта

Обираючи Global Ocean Link, ви отримуєте не просто логістичного партнера, а надійного союзника у розвитку вашого бізнесу. Ми пишаємося тим, що допомагаємо робити транспорт в Україні більш екологічним та сучасним.

Плануєте імпорт чи експорт? Зв’яжіться з нами, і ми розробимо оптимальне логістичне рішення саме для вас!

Контакти для зв’язку: [email protected]

Нові виклики та нові можливості: ринок добрив у 2025 році

Попри виклики повномасштабної війни, ринок добрив в Україні продовжує зростати, демонструючи стійкість і адаптивність у найскладніших умовах. Якщо до повномасштабного вторгнення в Україну возили добрива з р__ї та біл__і, то з початком бойових дій усе змінилося. Перебудувалися логістичні ланцюги та структура постачальників, а українські компанії, які працюють в цьому сегменті ринку, почали шукати нові креативні рішення, які полегшують роботу їм самим та сприяють задоволенню потреб фінального споживача у якісних добривах, які є однією з запорук функціональності агроринку. Тож давайте заглибимось в аналітику ринку добрив в Україні та за кордоном у 2024 році та на початку 2025 року разом із компанією Global Ocean Link.

Січневі тренди європейського ринку

Початок нового року ознаменувався для ринку добрив Європи тим, що різко зросли ціни. Причина цього явища криється в цілому ряді пов’язаних між собою макроекономічних процесів. Високі ціни на газ, послаблення курсу євро, невеликі запаси та логістичні труднощі є причиною того, що добрива стають дорожчими. Приміром, слабкий курс євро веде до високих цін на імпорт. Саме з цієї причини зросли ціни на добрива в Німеччині та інших країнах Європи від початку року. Зокрема йдеться про азот, на який також вплинуло зростання вартості карбаміду.

Ще одне добриво, яке зросло в ціні, це нітрат кальцію амонію. Також у Німеччині різко зросла вартість аміачної селітри-карбаміду. Тож, як бачимо, тенденція є зрозумілою.

Динаміка цін минулого року

Ціни на карбамід та інші добрива на світовому ринку завжди залежали від цілого ряду факторів. На них впливав попит у великих країнах – таких як США, Бразилія та Індія. Також варто торкнутися аміаку. З огляду на те, що він є похідним продуктом від газу, ціна на аміак залежить від ціни на газ. І хоча минулого року перед посівною ціни на газ дещо зросли, це тоді суттєво не позначилося на здорожчанні аміаку. Якщо ж говорити про ситуацію станом на сьогодні, порівняно з минулорічною динамікою, то зараз коливання цін у бік збільшення є значно відчутнішими. І, як вже зазначалося, на це впливає ціла низка факторів в контексті геополітичної та економічної нестабільності.

Минулий рік на ринку аміаку в Україні розпочався з дефіциту. Не останньою чергою це було зумовлено ускладненнями логістичного ланцюжка та браком комплексів з перевалки на кордоні. Внутрішні виробники закривають потребу аграрного сектору в цьому добриві лише частково.

Аналіз ринку 2024: прогнози та реальність

У минулому році ринок добрив в Україні продовжив переживати трансформацію. Коли розпочалася повномасштабна війна, обсяги продажів впали на 50 відсотків. Деякі фермери використовували ті запаси, які в них залишилися з попередніх років, а інші повністю відмовилися від використання добрив з метою економії, маючи економічні проблеми.

Аналітики прогнозували, що у минулому році попит на добрива мав відновитися. Причина є дуже простою – без них падає показник врожайності. Тож хороші добрива – не просто витрата, а інвестиція, яка потім повертається кращим врожаєм та більшим прибутком.

Дійсно, у 2024 році такі тенденція з відновлення ринку фіксувалися. Лідером на ринку добрив в Україні можна назвати аміачну селітру, що було видно по споживчому попиту.

Торкнемося питання щодо деяких добрив у статистичному вимірі. Так, наприклад, показник імпорту сульфату амонію за минулий рік досягнув рекордних 435,5 тисяч тонн. З них лише 182,6 тисяч тонн – за останні 2 місяці. Понад 302 тисячі тонн було імпортовано з Китаю. Щодо європейських країн-постачальників, то серед них Польща, Латвія, Бельгія та Сербія. Щодо показників українського виробництва сульфату амонію, то його показник за рік склав 90 тисяч тонн.

Загальний показник імпорту добрив у минулому році зріс на 14,5%. Тенденції ринку є наступними:

  • зросли обсяги імпорту трикомпонентних добрив;
  • імпорт азотних добрив зріс також (загальний його показник за рік склав 1,256,7 млн тонн.

Саме такими стали важливі цифри на ринку добрив у минулому році.

Варто відзначити те, що українське виробництво з причини обстрілів та здорожчання газу не мало змоги нарощувати обсяги. У цьому контексті слід згадати про те, що:

  • останній випуск ОПЗ не забезпечив можливості для напрацювання карбаміду;
  • запуск Дніпроазоту було відкладено;
  • наприкінці осені зупинився Рівнеазот з причини недостатніх енергопотужностей.

Усе це супроводжувалося підняттям цін на газ майже на чверть.

Компанія GOL на ринку українських добрив

Компанія GOL, як лідер в сфері контейнерних та брейк балк перевезень в Україні, велику увагу приділяє саме транспортуванню добрив. Компанія має у своєму активі складські приміщення площею 6 000 квадратних метрів для безпечного зберігання понад 30 000 тонн добрив, розташовані безпосередньо в портовій зоні.

Зокрема це є важливим важливим в контексті пришвидшення послуг вивантаження з судна. Наприклад, вагомо відзначити те, що між 150 тисяч тонн продукції, яку компанія GOL перевезла упродовж минулого року, переважають саме добрива. Зокрема йдеться про комплексні мінеральні добрива – NPK, NP, карбамід. Також між вантажів були доволі великі обсяги карбаміду і селітри.

Як навалом, так і в біг-бегах наша компанія систематично доставляє до українських портів добрива, партії яких складають  3-10 тисяч тонн. Тож і в новому 2025 році продовжуємо зберігати високу динаміку своєї роботи та здійснювати відчутний внесок у те, щоб українські аграрії були забезпечені добривами, необхідними їм для гарного врожаю.

 

Global Ocean Link у експертній рубриці для UkrAgroConsult 

Сезон змін для української логістики: як 2024 рік переписав правила контейнерних перевезень в умовах війни

2024 рік став черговим переломним роком для української логістики. Військові дії, відкриття контейнерного сполучення в портах Великої Одеси, зміни в міжнародній торгівлі та виклики інфраструктурної безпеки змусили учасників ринку адаптуватися до нових реалій. Як змінилася галузь? Які інновації та рішення допомагають долати труднощі? І якими є перспективи розвитку в такому нестабільному середовищі?

 

Виклики, з якими зіткнулася українська логістика під час повномасштабного вторгнення, є безпрецедентними за своїм рівнем. Тут і необхідність оперативних рішень через руйнування транспортної інфраструктури, і обстріли портів, і блокування кордонів, і зниження експорту через традиційні маршрути та пошук нових транзитних напрямків…

Постійна загроза атак змусила підвищити стандарти безпеки та використовувати альтернативні маршрути – через західні кордони України (з розширенням співпраці із сусідніми країнами) та Дунай (розвиток інфраструктури у Рені та Ізмаїлі).

У другій половині 2022 року та у 2023-му Дунай дозволив компенсувати втрати від блокування великих портів, його роль неможливо недооцінити. Однак цього року контейнерні відвантаження на цьому напрямку повністю зупинилися, інфраструктура простоює.

Важливим для ринку фактором стали зміни у питанні страхування – з’явилася можливість страхувати вантажі від воєнних ризиків. Ще на початку 2024 року цієї опції не було. Станом на середину літа це стало можливим на території країни та у морі, однак не можна було страхувати вантаж на час його перебування в самому порту. Сьогодні ж вже можна здійснювати страхування в порту з лімітами 100 тисяч євро та середнім тарифом 1,25%. І це зрушення стало ще однією “цеглиною” у фундамент стабілізації морських перевезень.

Для оптимізації логістичних процесів українські компанії почали активно впроваджувати інновації. Так, електронні системи управління вантажами прискорили документообіг та підвищили прозорість у роботі, що сприяє зростанню рівня довіри споживачів. А використання штучного інтелекту стає запорукою автоматизації, а відповідно, і пришвидшення багатьох робочих процесів, що дає нагоду більш раціонально використовувати ресурс людської праці.

Незважаючи на складнощі, 2024 рік показав стійкість і гнучкість української логістики. Тож вона має досить багато перспектив. Серед них:

Гармонізація з ЄС: поглиблення відносин з Європейським Союзом призведе до уніфікації стандартів і процедур перевезень.

Інтермодальні термінали: будівництво нових і модернізація наявних терміналів полегшить зберігання і перевалку вантажів.

Логістичні кластери: створення регіональних центрів, що об’єднують виробників, перевізників і дистриб’юторів, зробить українську логістику більш потужною.

Реформа митних процедур: якщо трансформації будуть не “декоративними”, а реальними, це сприятиме кращій взаємодії держави та бізнесу.

Щодо реальності позитивних змін у майбутньому, то про них можна говорити, навіть виходячи з того, що відбулося за цей рік. За останній, четвертий квартал 2024 року є великі зміни в сегменті контейнерних перевезень. Наприклад, компанія MAERSK ставить прямі пароплави на свій транзитний хаб – Порт-Саїд. Також, поки за непідтвердженими даними, компанія CMA планує на кінець грудня прямий контейнерний запуск на Бруклін.

Також варто згадати про контрейлерні перевезення. Ну і, незважаючи на низький ринок по автомобільним перевезенням, зрушення в бік інтеграції з ЄС спостерігаються.

Щодо ринку зернових, то у трейдерів фактично не залишається власної маржинальності. Тож, з контейнерних перевезень цей сегмент потрохи переорієнтовується на балкерний напрямок, де за рахунок укрупнення партій, можна вийти на більш дешеву логістику. Але все одно зараз цих перевезень менше, ніж у той самий період торік.

Загалом, ринок контейнерних перевезень на сьогодні складає третину від довоєнних об’ємів, і це доволі гарний показник.

Повномасштабна війна стала серйозним випробуванням для української логістики, але нові умови дали поштовх для переосмислення і модернізації галузі. Контейнерні перевезення довели свою важливість у підтримці економічної стабільності країни, а 2024 рік став роком значних змін, які визначать розвиток логістичної галузі на роки. Подальший успіх залежатиме від стабільності військово-політичної ситуації, реформ,  також від інвестицій в інфраструктуру та людський капітал.

AGRO&FOOD SECURITY FORUM 2024

Міжнародний Agro&Food Security Forum 2024: Нові горизонти логістичних рішень

Грудень 2024 року ознаменувався визначною подією у світі аграрної логістики – престижним Agro&Food Security Forum, що відбувся у Варшаві. Наша команда не лише відвідала цей масштабний захід, але й отримала унікальні інсайти щодо майбутнього галузі.

У самому серці Польщі зібралося понад 300 провідних експертів з 25 країн світу. Форум став платформою для обміну досвідом та пошуку інноваційних рішень у сфері аграрної логістики. Особливу цінність представляв практичний досвід – відвідування інтермодального терміналу CLIP Group у Сважендзі.

На форумі було представлено кілька визначальних напрямків розвитку галузі, які формуватимуть майбутнє логістики. Першим ключовим трендом стала діджиталізація логістичних процесів через впровадження штучного інтелекту та blockchain-технологій для оптимізації поставок. Другим важливим напрямком визначено екологічну відповідальність, що передбачає перехід до sustainable-рішень у транспортуванні. Особливу увагу було приділено розвитку мультимодальних перевезень, які забезпечують інтеграцію різних видів транспорту для досягнення максимальної ефективності.

Наша участь у форумі виявилася надзвичайно продуктивною. Ми змогли встановити стратегічні партнерства з провідними європейськими логістичними хабами та детально вивчити передові технології управління поставками. Завдяки отриманому досвіду наша команда розробила нові оптимізовані маршрути для клієнтів, що дозволить підвищити ефективність перевезень. Незабутнє враження на учасників форуму справив візит до терміналу CLIP Group. Під час екскурсії ми мали можливість побачити в дії найсучасніші автоматизовані системи обробки вантажів та інтелектуальні рішення для складського зберігання. Особливо вразили інноваційні екологічно чисті технології транспортування, які вже активно використовуються на терміналі.

Форум підтвердив: майбутнє логістики за інтегрованими рішеннями, що поєднують технологічність, екологічність та ефективність. Наша компанія вже впроваджує отримані знання для покращення сервісу.


Залишайтеся з нами, щоб першими дізнаватися про інновації у світі логістики та отримувати доступ до найефективніших рішень для вашого бізнесу.

Галузеві тренди. Стан логістичної галузі в Україні: тренди та особливості

Потенціал логістичної галузі

У 2023 році 68 країн світу збільшили свої інвестиції у розвиток інфраструктури. За результатами дослідження Світового банку, інвестиції за участю приватного капіталу в інфраструктуру (РРІ) у 2023 році становили $86 млрд, що на $0,5 млрд перевищує середньорічний обсяг за попередні п’ять років. Кількість інфраструктурних проєктів у світі динамічно зростає. Якщо у 2022 році інвестори фінансували 260 проєктів, то у 2023‑му – вже 322. В Європі та Центральній Азії інфраструктурний портфель за рік зріс більш ніж удвічі – до 35 проєктів. Попри перевагу інвестицій у сегмент відновлювальної енергетики у світовому PPI, за 2023 рік також удвічі збільшилися витрати на розвиток портової інфраструктури.

Незважаючи на війну, представники української сфери транспорту і логістики висловлюють оптимізм. Як свідчать результати галузевого дослідження «Інфраструктурний індекс 2023», проведеного Європейською Бізнес Асоціацією спільно з юридичними фірмами Arzinger та Sayenko Kharenko, 84 % компаній готові відновити морські перевезення після деблокади українських портів. Більшість опитаних компаній мають наміри зробити це в найкоротші терміни. Водночас найбільш актуальним напрямом для інвестицій у сфері логістики 66 % представників галузі вважають розвиток автомобільних шляхів, що з’єднують Україну з Євросоюзом. Окрім цього, 70 % транспортно-логістичних компаній переконані у необхідності розвитку мережі стратегічних транспортних хабів у західних регіонах України. Варто зазначити, що поточна операційна діяльність 85 % підприємств галузі в Україні або взагалі не припинялася, або вже повністю відновлена.

Українська логістика в цілому адаптувалася до нових реалій і успішно функціонує в умовах воєнного стану. Галузь відновлюється й інтегрується у транспортно-логістичну європейську та глобальну мережу. Вагомий внесок у розбудову української логістики додають вітчизняні агропромислові холдинги, торговельно-виробничі компанії та девелопери. Усупереч складним обставинам, в Україні зводяться нові перевалочні комплекси, відбувається модернізація складських хабів та автомобільних парків. Щобільше, деякі компанії створюють власні флотилії, інвестують мільярди гривень у розвиток і, зважаючи на це, потребують налагодження дієвого державно-приватного партнерства й очікують подальших євроінтеграційних реформ. Саме це може створити умови, за яких українська логістична галузь залучить зовнішні інвестиції та вийде на новий рівень розвитку.

Логістична галузь в Україні. Перспективи розвитку.

У ході спілкування з фахівцями віт­чизняних логістичних компаній та локальних структур міжнародних компаній в Україні складається відчуття, що галузь з оптимізмом розглядає перспективи розвитку у середньостроковому прогнозуванні. Навряд чи таке враження сформувалося через навмисне замовчування компаніями негативних аспектів у своїй діяльності. Не може його зіпсувати й зміна позиції декількох міжнародних гравців на українському ринку на менш публічну. Звісно, подекуди доводиться чути коментарі на кшталт: «Аби було що возити упродовж принаймні поточного року, а потім, можливо, туман якось розсіється». Проте таких оцінок звучить вкрай мало, натомість переважають більш оптимістичні заяви. Найцікавіше те, що оптимізм коментаторів знаходить підтвердження при аналізі доступної в умовах війни офіційної статистичної інформації.

Додають впевненості у позитивних перспективах галузі й суміжники логістів. Згадаємо буквально кілька останніх прикладів. Агропромисловий холдинг ПАТ «Миронівський хлібопродукт» купує відому логістичну компанію. Інший агрохолдинг – Kernel – формує власну флотилію для перевезення вантажів водними шляхами. Мережа магазинів Novus відкриває надпотужний логістичний центр для подальшого розвитку свого ритейлу. І це далеко не повний перелік. Із досягненнями транспортно-логістичних компаній та їх обнадійливими оцінками розвитку ключових сегментів української логістики пропонуємо ознайомитися у нашому огляді.

Перша частина дослідження присвячена загальному аналізу стану справ на ринку логістики. Оцінки експертів доповнено аналізом галузевої статистичної інформації, яка наштовхує на висновок про стійкість галузі в умовах війни. Також виявили тренди, що панують наразі в транспортно-логістичній сфері України.

У другій частині показано динаміку ринкових процесів і наведено результати аналізу п’яти ключових трендів у логістиці. Особливу увагу пропонуємо звернути на перспективу контейнерних перевезень в Україні. Адже рівень контейнеризації у світі в десятки разів вищий за український, і тут країні є до чого прагнути. Наприклад, морськими шляхами, за оцінками Світового банку, постачальники перевозять в контейнерах 35 % вантажів за їх обсягом і 60 % – за комерційною вартістю. Хороший орієнтир для національних перевізників.

Третя частина стисло розкриває нові виклики, що мають подолати учасники логістичного ринку у 2024 році. Майже дві третини представників бізнесу вже публічно визнають негативний вплив на галузь критичного дефіциту трудових ресурсів та масштабних перебоїв у електропостачанні. Готуючись до ще більшого погіршення ситуації, компанії шукають шляхи розв’язання проблем.

Стан української логістики: загальна картина

Українські логістичні компанії оговтуються після стрімкого падіння обсягів перевезень у перші місяці повномасштабного вторгнення. Про це, серед іншого, свідчить позитивна динаміка обсягів вантажних перевезень за останні два роки. За даними Держстату, за березень-грудень 2023 року всіма видами транспорту перевезено 282,4 млн тонн вантажів, тоді як за аналогічний період 2022-го – лише 231,1 млн тонн. Тож маємо 22 % загального зростання. Помісячно приріст становив від 17 % до 30 %. Звісно, обсяги перевезень лишалися істотно меншими за довоєнний рівень, проте зберігалася позитивна динаміка показників.

У 2024 році позитивний «вантажний» тренд зберігається. Це наочно демонструють результати роботи основного сегмента перевезень вантажів – залізниці, на яку традиційно перепадає близько половини загального обсягу вантажоперевезень в Україні. За даними АТ «Укрзалізниці», за перші п’ять місяців поточного року вантажні перевезення залізничними шляхами збільшились на 30 % порівняно з показниками минулого року. Таку відчутну динаміку забезпечує насамперед обслуговування потреб експортерів. Тут зростання сягає 57 %. У січні-травні 2024 року залізницею перевезено 75,4 млн тонн вантажів, із яких 38 млн тонн призначалися на експорт. Залізниця вже перевозить дві третини вантажів від показника довоєнного рівня.

Водночас експерти наголошують на підвищенні важливості наземних перевезень. Особливу роль при цьому логістичні компанії надають автомобільним перевезенням, дехто навіть називає їх ключовими у транспортному комплексі. Відзначають фахівці й високу динаміку розвитку автоперевезень в Україні. «Автотранспорт наразі розвивається найбільше», – запевняє СЕО Meest China Михайло Лимар. Звертають увагу транспортники також на високу здатність автоперевезень адаптуватися до обставин. Наприклад, у відповідь на блокування польських кордонів перевізники спрямували автомобілі з товаром через кордони інших країн або перейшли на використання авто меншого тоннажу, які пропускали під час блокади кордону*.

Попри перспективність «великої води», важливу роль відіграє Дунайський шлях. Особливим попитом він користувався з початку 2022 року до середини осені 2023-го. Згідно з оцінками ЦТС, упродовж 2023 року через Дунайські порти оператори перевалили майже 52 % усіх морських вантажів. Потім попит на транспортні потужності цього маршруту дещо зменшився через відновлення перевезень українським чорноморським коридором. «Проте наразі підтримується стабільний попит на загальний потік 250–300 тис. тонн щомісяця за всіма локальними можливостями портів Рені, Ізмаїл та Орлівка», – зазначають в одеській компанії GOL.

До речі, товарна структура вантажоперевезень загалом теж стабілізується. У структурі перевезень зростає частка комерційних вантажів, які поступово заміщують гуманітарку. Збільшуються обсяги перевезень зернових вантажів морем. Ключові позиції в експорті традиційно займають сільськогосподарська і металургійна продукція, в імпорті – пально-мастильні матеріали і вироби машинобудування. Продовольчі вантажі представлені переважно зерновими й олійними культурами, рослинною олією, цукром тощо. Спостерігається також стабільний попит на послуги логістичних компаній у сегменті FMCG продукції, зменшується лише частка дорогих товарів у загальній структурі товарообігу. Зростає попит і на перевезення військових вантажів.

Серед визначальних трендів галузі фахівці виокремлюють:

  • відновлення транспортно-логістичної інфраструктури країни;
  • активний розвиток логістичних перевалочних комплексів;
  • підвищення попиту на послуги з доставлення та обробки збірних вантажів;
  • зростання обсягів фулфілменту;
  • високий попит на складську
    логістику;
  • відновлення контейнерних перевезень;
  • подальшу автоматизацію та цифровізацію галузі.

Логістичні компанії прагнуть також до інтеграції різних логістичних послуг – складських, транспортних та митних – в єдину платформу, що дозволяє забезпечити операторам більш ефективне управління ланцюгами постачання. Посилюється тенденція до створення стратегічних партнерств і альянсів між логістичними провайдерами, виробниками та ритейлерами. Такі партнерства, згідно з оцінками DB Schenker, дозволяють коштом об’єднання ресурсів та досвіду учасників оптимізувати витрати та покращувати якість обслуговування клієнтів.

Представники галузі напрацьовують рішення щодо розв’язання проблем, спричинених дефіцитом кадрів та загостренням ситуації у сфері енергетики. Деякі компанії вже почали активніше залучати жінок до роботи на транспорті, впроваджуються заходи із енергоефективності логістики.

Нові виклики в українській логістиці

2024 рік для вітчизняної логістики став роком зростання дефіциту робочої сили та нестачі енергоресурсів. Через процеси мобілізації українців у галузі сформувався брак кадрів, який з часом лише посилюється. «Ситуація із кадрами ускладнюється, їх вартість зростає, знайти фахівця все складніше», – констатує СЕО Meest China Михайло Лимар.

Сьогодні питання кадрів вкрай актуальне. За словами представників компанії GOL, лише за один тиждень – з 13 по 17 травня – з робочих місць втекли (так, саме втекли) 22 водії, які були найняті компанією для перевезень. А наступного тижня – з 20 по 24 травня – так само вчинило ще 15 водіїв. Причина очевидна: водії бояться виїжджати на маршрути, адже їх затримують, перевіряють та нерідко мобілізують прямо під час рейсу. На переконання учасників ринку, тенденція дуже тривожна, адже водіїв стає дедалі менше. Генеральний директор GOL Павло Линник та комерційний директор цієї компанії Володимир Гузь закликають невідкладно розв’язувати питання*.

«Бронювання співробітників-водіїв не стало «панацеєю». Вже були випадки зняття навіть заброньованих водіїв з рейсу для повторної перевірки. Це призводить щонайменше до втрати часу при доставлення вантажів. Тож у цьому питанні непорозумінь багато, і потрібно усувати привід для них», – вважають керівники компанії GOL.

Через брак професійних кадрів одним із ключових завдань сьогодні є більше залучення жінок до виконання так званої «чоловічої» праці й адаптація людей з обмеженими можливостями до робочих логістичних процесів, додає керівниця відділу наземних перевезень DB Schenker в Україні Дар’я Сенченко. Зокрема, вкрай актуальними стало навчання жінок на курсах із підготовки водіїв фур, використання екзоскелетонів та роботизація праці в логістиці.

Ще одна не менш складна проблема виникла через перебої у постачанні електрики на підприємства. Внаслідок дуже складної ситуації у вітчизняній енергетиці станом на середину 2024 року, компаніям доводиться переглядати стратегії сталого розвитку в Україні та розставляти нові акценти.

Основним напрямом зусиль компаній у подоланні цього виклику має стати, на думку Дар’ї Сенченко, «впровадження енергоефективних рішень на складах для безперебійної обробки вантажів». Тим паче, що ця проблема продовжує загострюватися упродовж третього року великої війни, і найближчими місяцями її навряд чи вдасться вирішити.

Насамперед вони будуть встановлені в обласних центрах та приєднані до мереж товариства, від яких заживлені об’єкти залізничного транспорту, соціальної сфери, а також об’єкти критичної інфраструктури інших галузей економіки. «За наявними прогнозами, із наближенням осінньо-зимового періоду посилення дефіциту в електропостачанні може вплинути на безперебійний рух поїздів та негативно позначитися на наданні комунальних послуг для побутових споживачів, адже АТ «Укрзалізниця» також є оператором системи розподілу електроенергії та водопостачання», – зауважують в компанії.

Як бачимо, компанії з високим споживанням вже сьогодні готові інвестувати у підвищення власної енегробезпеки та зменшення залежності від постачання електрики від традиційної генерації, яка, як відомо, зазнає терористичних атак і руйнувань з боку країни-агресора. Однак логістичні компанії оптимістично налаштовані стосовно подальшого розвитку галузі. На їхню думку, якщо загалом українська економіка втримається принаймні на поточному рівні, то шляхи розв’язування проблем із кадрами й електрикою будуть знайдені, а логістична галузь і надалі буде функціонувати.

Тест на дієздатність. Як додаткове регулювання стримує відновлення морського контейнерного ринку в Україні

Очікуване відновлення регулярного контейнерного сполучення до портів Великої Одеси стикнулося з труднощами, обговорення яких минулого місяця вийшло за межі морської галузі. Спочатку було зірвано перший суднозахід турецького контейнерного перевізника Akkon, потім скандального розголосу набуло перенесення рейсу глобального лідера контейнерних перевезень – швейцарської MSC Mediterranean Shipping Co, проблеми також мали партнери фідерного сервісу української компанії «Ітеріс».

Причиною стали спільні заходи низки державних органів щодо додаткових перевірок експортних аграрних вантажів у контейнерах, які відчутно сповільнили митне оформлення та, власне, сам процес перевезень. Проблема демонструє відсутність повноцінної координації влади та бізнесу, якої нерідко бракує у наших реаліях. Тож найактуальніше завдання – знайти можливості поєднати інтереси економічного захисту держави під час війни та забезпечити належні умови, що сприятимуть поверненню міжнародних контейнерних ліній до портів Великої Одеси. Таку спроможність нашої держави зараз тестує еліта світового контейнерного бізнесу. Висновки, як бачимо, почасти невтішні. 

 

Як медійний резонанс підсвітив проблему?

Протягом кількох тижнів до відкриття сервісу MSC українська галузева спільнота вже активно обговорювала труднощі, які виникають при оформленні експортних контейнерів у портах Великої Одеси. Бізнес дивували додаткові перевірки вантажів, які фактично заблокували транспортний процес. При цьому не було зрозуміло, скільки часу триватимуть ці процедури. Накопичення контейнерів на терміналах зростало разом з обуренням учасників ринку.

Водночас підприємці зазначали, що контейнери з аналогічними експортними вантажами проходили інші пункти перетину кордону за стандартною процедурою – додаткові перевірки здійснювалися лише в портах Великої Одеси.

За інформацією логістичної компанії Global Ocean Link (GOL), у період підготовки першого суднозаходу сервісу MSC із приблизно 700 експортних контейнерів митне оформлення пройшла лише п’ята частина. Стало зрозуміло, що судно просто недобирає вантажів, тому перший рейс скасували.

Зрештою слово взяла Асоціація міжнародних експедиторів України (АМЕУ), що об’єднує понад 150 провідних транспортно-експедиторських компаній. «Причиною стали безпідставні перевірки вантажів і затягування митного оформлення експортних контейнерів із сільгосппродукцією на невизначений період, через що вантаж блокується на невизначений термін та дорожчає через додаткові витрати на зберігання та демередж (відшкодування збитків за простій судна. – Mind), які можуть досягати $2000–3000», – повідомила АМЕУ минулого тижня.

Асоціація закликала владу «сприяти розв’язання цієї проблеми та не допустити негативних наслідків для української логістики й економіки». Цей реліз здійняв чималу хвилю у національних медіа. Уже наступного дня відбулася зустріч лідерів галузевої спільноти, серед яких, зокрема, були представники контейнерних ліній, з очільником Одеської митниці Юрієм Чердинцевим.

Після зустрічі керівник публічно запевнив у сприянні розв’язанню проблеми в межах повноважень митниці. А головний офіс Державної митної служби спробував пояснити причини додаткових перевірок експортних контейнерів: «Занепокоєння представників бізнесу, а отже, і зволікання з поданням контейнерів до митного оформлення, викликані здебільшого відпрацюваннями контролюючими та правоохоронними органами фактів незаконного експорту сільськогосподарської продукції та випадками арешту контейнерів із такою продукцією».

Як додаткові заходи контролю впливають на контейнерне судноплавство?

Насправді проблема стала предметом публічних висловлювань деяких державних органів, лише коли піднялася вище «медійної ватерлінії». І коли центром уваги став гігант світового бізнесу MSC зі штаб-квартирою у Женеві.

На жаль, перший серйозний провал стався дещо раніше. На початку червня турецька контейнерна лінія Akkon ризикнула завести контейнеровоз Elbe до Чорноморського морського порту в рамках відновлення свого сервісу до глибоководних портів України. Через додаткові перевірки вантажів і затягування процедур суднозахід було зірвано – судно залишило порт порожнім. Однак цей скандал тоді не мав медійного розголосу. Як і публічних пояснень відповідних держорганів.

Подібні проблеми також констатували вантажовідправники в Чорноморському рибному порту, що приймає сервіс Iteris Feeders (Чорноморськ – Констанца), ключовим партнером якого виступає інший контейнерний гігант – данська Maersk. Внаслідок означених ускладнень судна сервісу вирушали в рейси недовантаженими.

Чому здійснюються додаткові перевірки експортних контейнерів?

«Задекларованими державними органами причинами посилення перевірок експортних вантажів є забезпечення фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконання зобов’язань суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності перед бюджетом, економічної безпеки, подолання тіньових механізмів, детінізація і деофшоризація економіки», – пояснює Mind адвокат юридичної фірми «АНК» Костянтин Моряков.

Відповідний перелік оприлюднили Одеська військова адміністрація (ОВА) та Державна податкова служба України в серпні 2023 року в рамках відпрацювання порядку взаємодії Одеської митниці, Головного управління ДПС в Одеській області, Територіального управління БЕБ в Одеській області у питаннях додержання фінансової дисципліни суб’єктами господарської діяльності у сфері зовнішньоекономічної діяльності в умовах воєнного стану. Крім того, було оголошено відкритий меморандум про співпрацю між Одеською ОВА, органами державної влади, місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання, до якого можуть долучитися всі охочі.

«Зазначений порядок, розроблений на підставі спільного наказу ОВА та військового командування, від 18.08.2023 №19 започаткував спільні заходи вказаних держорганів щодо ризикових операцій експорту продукції з України, зокрема агропродукції, перевірки легальності її походження, а також покладання на експедиторів, портових операторів та інших суб’єктів господарювання, залучених до цього процесу, додаткових обов’язків із подання документів, інформації тощо», – пояснює Моряков.

«Цікаво, що до процесу перевірок зазначеним порядком взаємодії також залучається ГУ ДПС в Одеській області, яке, серед іншого, тепер, як виявляється, займається аналізом і перевіркою джерела походження агропродукції, надання так званих аналітичних довідок зі своїми висновками, що взагалі належить до компетенції митниці, згідно з Митним кодексом України», – додає адвокат.

Як додаткове регулювання реалізується на практиці?

«Від наших клієнтів ми нерідко чуємо про те, що під прикриттям вищенаведених причин відбувається суцільний огляд всіх експортних контейнерів, не оформлення митних декларацій (навіть після огляду), відмова візування доручень на навантаження вантажів, арешти вантажів, обшуки, вилучення тощо», – вказує Моряков.

Отже, з одного боку, держава закликає іноземний бізнес працювати в Україні, запевняючи у сприятливих умовах, з іншого – ускладнює умови, створюючи додаткове регулювання, використовуючи виключні повноваження під час воєнного стану, збільшуючи кількість держорганів, залучених до перевірок тощо.

«Заручниками ситуації також стають іноземні судновласники, які, ухвалюючи складне рішення щодо відновлення суднозаходів до українських портів, стикаються з тим, що через тривалі перевірки експортних контейнерів, а в багатьох випадках – арешти вантажів, які в них містяться, змушені залишати порт недовантаженими або навіть порожніми, внаслідок чого зазнають збитків і переглядають свої рішення щодо роботи в українських водах», – зазначає адвокат. «Відверто кажучи, ми чуємо від клієнтів про тиск на них, який у деяких випадках супроводжується ознаками корупційної складової, що змушує вживати заходів реагування для захисту своїх прав та інтересів», – наголошує Моряков.

Що може сприяти розв’язанню проблеми?

На думку юриста, попри «традиційну» запізнілу реакцію державних органів, зустріч представників галузі з керівництвом Одеської митниці довела, що діалог між державою та бізнесом можливий, ба більше – необхідний.

«Можливо, якби така зустріч або нарада, наприклад у стінах Одеської ОВА, між представниками бізнесу та державних органів відбулася до або після узгодження порядку взаємодії і нових вимог на основі відвертого діалогу й пошуку оптимального формату співпраці, цього скандалу можна було уникнути», – зазначив адвокат.

«Вважаю, що з нинішньої ситуації необхідно зробити висновки та рухатися далі, впроваджуючи сучасні практики якісного діалогу між державою і бізнесом із метою запобігання негативним наслідкам для держави в майбутньому, дотримання балансу інтересів заради спільної мети – зростання економіки України», – резюмував Моряков.

Як MSC реагувала на українські проблеми?

Зазначені ускладнення змусили найбільшого контейнерного перевізника світу відповідним чином реагувати на зміну обставин. Після скасування першого рейсу компанія вже декілька разів переносила дату. На момент публікації матеріалу перший суднозахід планувався на 7 липня.

Протягом періоду невизначеності перевізник навіть двічі змінював судно, яке має обслуговувати сервіс. Втім в останньому оновленні графіку знову фігурує MSC Levante F.

Очевидно, остаточне рішення щодо основних параметрів сервісу MSC ухвалить тільки після реального поліпшення ситуації в Одесі. Тож оновлена дата суднозаходу фактично стала новим дедлайном перевірки нашої держави на дієздатність. Підготовка перенесеного рейсу, нарешті, проходить на позитивному тлі: повторний суднозахід контейнеровоза Elbe турецької лінії Akkon до Чорноморського порту все-таки відбувся минулого тижня – судно доправило контейнери до Констанци.

Як перенесення суднозаходу MSC впливає на ринок?

«Найбільша проблема – репутаційний ризик, який може сильно вплинути на ринок, – розповів у бесіді з Mind комерційний директор GOL Володимир Гузь. – Мав відбутися перший прямий суднозахід найбільшої глобальної контейнерної лінії до портів Великої Одеси – це знакова подія. На жаль, наші державні органи не врахували цей факт – через забюрократизованість процедур Україна має не найкращий вигляд за кордоном».

Водночас Гузь переконаний, що MSC все-таки відновить суднозаходи в Одесу. «Повторний суднозахід точно буде, але, якщо подібне буде повторюватися, нас очікують серйозні проблеми щодо можливостей відновлення контейнерного судноплавства до портів Великої Одеси. Ця історія справляє негативний вплив на плани інших контейнерних ліній повернутися в Україну», – додає комерційний директор GOL.

Окрім того, затримка контейнерів усе-таки завдала матеріальних втрат вантажовідправникам. Додаткові витрати можуть змусити учасників ринку поки утриматися від використання українських глибоководних портів. «Навіщо працювати напряму через складну ситуацію в портах Великої Одеси, коли існують альтернативи – Констанца та Гданськ? Ці напрямки зараз рівнозначні або навіть кращі в економічному плані за Велику Одесу. Тож навіщо нести додаткові ризики із суднозаходу в Одесу, враховуючи терміни доставлення та інші фактори, і не отримувати при цьому жодного фінансового зиску? Такі питання можуть ставити собі користувачі послуг», – розмірковує Гузь. «Так, відновлення суднозаходів на Велику Одесу – це гарна новина, але, якщо економіка не враховується, ніхто не користуватиметься послугами на постійній основі», – додав він.

Тож відновлення глобальними гравцями регулярних контейнерних перевезень до портів Великої Одеси важко переоцінити – крім прямого збільшення експорту та поступової стабілізації нашого морського контейнерного ринку, повернення суднозаходів додасть впевненості морській і портовій галузям, дозволить залишати логістично-інфраструктурні витрати всередині країни тощо.

Відновлення контейнерних перевезень: очікування і реальність

Питання відновлення контейнерних перевезень у портах Великої Одеси є стратегічно важливими для української логістики. Наразі ці процеси тривають, а великі контейнерні лінії повертаються до України. Наскільки відповідними будуть очікування про відновлення перевезень та реальність?

 

Надбавки в пік сезону: аналітика в цифрах

Актуальним є питання стосовно того, чи підхоплять інші контейнерні лінії ініціативу Hapag-Lloyd та CMA CGM про введення надбавок у пік сезону для відправлень з Азії до Північної Європи та Середземномор’я. Ми побачили, як World Freight Index продовжує рухатися догори. Це спільна тенденція ринку. Зараз спостерігаємо, як усі лінії вводять таку надбавку, а також відстежуємо стрімкий ріст цін. З середини квітня практично щотижня йде зростання ціни на 400-500 доларів. Побачимо, як це буде в майбутньому, однак деякі аналітики сходяться в думках стосовно того, що ринок у цьому питанні вертається до пікових цін, характерних для періоду пандемії COVID-19. Це 15 тисяч доларів за 40-футові контейнери та 9 тисяч за 20-футові. В цілому, зараз світова економіка переживає пік свого розвитку після відновлення від часів пандемії та нестабільності часів 2022-2023 років.

Довоєнні показники: реальна перспектива чи необґрунтовані очікування

Не менш важливим є питання, чи дозволяють зараз логістичні потужності вийти на рівень довоєнної перевалки контейнерів у портах. Самі потужності нікуди не зникли. Інфраструктура портів Великої Одеси є досить потужною. Зникли деякі перевізники та об’єми перевезень у тому масштабі, в якому це було за часів до повномасштабного вторгнення. Проблеми в інфраструктурі точно не буде. Ті термінали, котрі є, витримували об’єми мільйон TEU на рік. Тож, щодо цього питання можна не хвилюватися. Тим більш, вантажі, які прямують на західний регіон країни, будуть рухатись через Гданськ, навіть після перемоги.

Також важливо торкнутися того, якою зараз є структура перевезення контейнерами. Наразі додався увесь потік на Чорноморськ. Це вже 10-15% ринку. В цьому місяці додається Одеса. Тож, можна прогнозувати, що до кінця літа на порти Великої Одеси може перейти близько 30% вантажів. Частина вантажів лишиться на Констанці, а частина — на портах Польщі. Щодо розподілу, то він буде між автомобільним транспортом та залізницею.

Особливості вантажопотоку при відновленні перевезень

Якщо тенденція повернення ліній до портів Великої Одеси збережеться, багатьох цікавить питання, яким буде вантажопотік. Це стосується пріоритетності імпорту, експорту чи транзиту. Тут варто зазначити, що найменше бояться ризикувати експортери. Тут діє проста економіка: якщо під час відвантаження 1-1,5% вантажів можуть постраждати від обстрілів, це не вплине на загальну картину рентабельності. Тож, експорт дуже пішов вперед, і це радує. Кращі показники зараз показує порт Чорноморськ, оскільки з порту Одеса відвантаження обходиться дорожче.

Що стосується імпорту, то він теж відправляється, однак, як показує реальна ситуація, імпортери більше бояться ризикувати своїм вантажем. Це логічно, адже ризиків є суттєво більше, ніж при експорті. Компанія оплатила товар, він майже прибув – тому його потенційне знищення стає більш критичним. З огляду на це, відвантаження у румунській Констанці чи портах Польщі виглядає в очах імпортерів більш надійним та виправданим рішенням.

Тенденції повернення контейнерних ліній

На сьогодні повернулися контейнерні лінії Maersk, однак це відбулося через агентів. Також повернулася компанія Hapag напряму, але через фідерні судна. MSС якраз у червні заводять своє судно на Одесу. CMA анонсують на середину липня відновлення роботи по прямим заходам суден. Більшість потужних ліній вийшли на зв’язок, решта очікується —  і перспектива тут є позитивною.

Питання страхування

Говорячи в умовах повномасштабної війни про повернення контейнерних ліній, неможливо уникнути питання страхування вантажів, адже це — про управління ризиками. Повне страхування від воєнних ризиків є дорогим та складає від 1 до 1,2%. Якщо порівнювати зі стандартними розцінками в 0,2-0,25%, це питання лишається відкритим. Доцільність і рентабельність залежить від вартості вантажу, рішучості відправника та отримувача вантажу.

Повернення великих контейнеровозів: між надією і реалізмом

Чи можуть великі контейнеровози заходити до портів Одеської області під час атак з боку росії — ще одне актуальне та поки відкрите запитання. Коли ми кажемо про контейнеровози на 10+ тисяч TEU, то зараз це неможливо. Причини — кон’юнктура ринку та об’єктивні воєнні умови. Не раніше, ніж через 2 роки ми зможемо про це говорити. А ось якщо йдеться про контейнеровози у 3-5 тисяч TEU, що дозволить знизити вартість перевезення, то при збереженні поточної динаміки ринку, це буде не раніше зими 2025 року.

Таким чином, залишається лише спостерігати, які фактори далі впливатимуть на роботу контейнеровозів у портах Великої Одеси та якими будуть тенденції.

 

 

Мобілізація vs логістика: що робити автоперевізникам за умови масового неповернення водіїв з-за кордону

Новий закон про мобілізацію відчутно сколихнув сферу автоперевезень, адже остання має шукати нову стратегію управління ризиками. Брак водіїв, залишені за кордоном вантажівки посеред рейсів, неможливість передбачити дії прикордонників під час перевірки документів – усе, з чим стикається сфера автомобільних перевезень вже зараз. Проте, закон набув чинності лише кілька тижнів тому. Внаслідок усіх перерахованих викликів умови автоперевезень суттєво змінилися. Дається взнаки і блокада кордонів польськими перевізниками, які днями поновили спротив. «Темні часи» накладають свої обмеження, і це змушує транспортно-логістичні компанії шукати більш гнучкі та ефективні рішення.

Які чинники впливають на трансформацію автоперевезень в Україні та яких негайних рішень потребують автоперевізники, розповів Mind генеральний директор Global Ocean Link Павло Линник.

 

ФОПи також потребують бронювання

Щодня численна кількість водіїв, які працюють в українських логістичних компаніях, перетинає державний кордон. Водночас зрозумілої системи бронювання водіїв-міжнародників немає. Про це заявив віце-президент Асоціації міжнародних автоперевізників України Володимир Балин. За його словами, на сьогодні наявна система бронювання не враховує специфіку галузі. Приміром, урядова Постанова № 76 не регулює питання броні для ФОП. Натомість значна частина перевізників працюють саме як фізичні особи-підприємці.

Представники галузі справедливо вважають, що її потрібно розглядати як критично важливу для економіки – як агросектор, ІТ та інші важливі сфери. Тож не дивно, що водії вже протестують проти непродуманих змін.

Водії призивного віку відмовляються повертатись в Україну

Почастішали випадки залишених за кордоном автомобілів у найнятих перевізників. Усе вирішується швидким відправленням підмінних водіїв, однак сама тенденція є тривожною та свідчить, що законодавство щодо бронювання водіїв є недостатньо продуманим. Непоодинокі випадки зняття водіїв з рейсів прямо в дорозі під митницею. У ситуацію доводиться втручатися юристам. Як наслідок – на ринку автомобільних перевезень зберігається легка паніка. І хоча ціни ще не пішли догори, знайти оптимальне авто все складніше.

Так, за статистикою компанії GOL, лише за тиждень 13-17 травня втекли 22 водіїв, які були не у штаті, а найнятими для перевезень. Протягом 20-24 травня втекли ще 15 водіїв.

Звісно, з боку самої компанії проблема була повністю розв’язана. Тож, клієнтський бізнес від цього поки не постраждав. Безумовно, усі вантажі, які можна завантажити в контейнер, наша команда може альтернативно перевозити як залізничним, так і автомобільним транспортом. Але тут усе залежить лише від бажання та готовності клієнта переформатуватися.

Однак сама тенденція, як реалізація мобілізаційного законодавства впливає на транспортно-експедиторську галузь, є дуже тривожною.

Водіїв замінюють жінками та чоловіками 60+, але галузь потребує системних рішень

Описану проблему потрібно невідкладно вирішувати, оскільки бізнес не може вести адекватно свою діяльність у зв’язку із запровадженими обмеженнями. Вирішенням мають займатися передусім ті, хто породив проблему. Як на рівні нормативно-правових актів, так і на рівні їх реалізації не повинно бути штучно створених ускладнень, які паралізують роботу цілих галузей. Водіїв стає дедалі менше. І якщо нічого не робити у напрямку конструктивних змін, то настане та точка X, коли необхідно буде повністю переходити на залізничні перевезення у зв’язку з неможливістю знайти машину на маршрут. І тут справа буде вже навіть не в ціні.

Ми працюємо у своїй галузі легально та маємо статус критично важливого для економіки підприємства, тому розв’язувати питання за допомогою бронювання своїх співробітників-водіїв. Але і це не стає «панацеєю», бо вже були випадки зняття водія з рейсу на повторну перевірку – навіть тоді, коли він заброньований. Це, як мінімум, веде до втрати часу, коли доставлення вантажу затримується на 1-2 доби. Зазначене додає багато непорозумінь із замовниками.

Якщо аналізувати цю ситуацію в контексті «було і стало», то посилення перевірок на кордоні створило певний тиск на галузь. Так, раніше водіям було достатньо показати накладні та реєстрацію в системі «Шлях». Тепер прикордонники повинні запитувати військово-облікові документи. Акція протесту, яку провели водії, яскраво свідчить про їхнє ставлення до цього.

Якщо проблема не буде вирішена на правовому та організаційному рівнях, у найближчому майбутньому ми можемо зіткнутися з тим, що стане вкрай складно найняти авто для здійснення перевезення, адже водії боятимуться сідати за кермо. Зокрема, це може стати причиною збоїв логістики у східних регіонах. На заході України на заміну українським перевізникам можуть прийти, приміром, польські. Однак вони неохоче їдуть у східні регіони. Наслідки відчують на собі усі – як експортери, так і імпортери. Не омине проблема й тих гравців ринку, які здійснюють внутрішні автомобільні перевезення.

Одним із варіантів для транспортно-експедиторських компаній може стати залучення до роботи жінок, які не підлягають мобілізації, та чоловіків непризивного віку, зокрема 60+. Це одне з рішень, яким на сьогодні користуються учасники ринку.

Проте, такі рішення має вади, зокрема, коли йдеться про навчання водіїв, які не мали тривалої практики у роботі з фурами. Керувати авто значно легше, ніж, наприклад, зрозуміти, що трапилося, якщо машина вийшла з ладу в дорозі. Для цього потрібно мати відповідні навички та достатню практику. Тож швидкої адаптації водійок до нових умов годі й чекати.

Однак повністю розв’язати проблему в такий спосіб неможливо. Наразі потрібен активний діалог між державою та приватним бізнесом. Лише це дозволить обговорити двостороннє бачення проблеми та шляхів її вирішення.

Потенційні наслідки – зростання ціни та часу на логістику

Варто розглянути й те, якими можуть бути наслідки, якщо не розв’язати проблему. Це зростання вартості товарів як результат здорожчання перевезень. І якщо фінальна вартість деяких товарів дійде до критичної межі, їх буде невигідно завозити.

Крім того, варто пам’ятати й про базову поведінкову економіку, коли у випадку зі складністю зробити один вибір споживачі роблять інший. Більша кількість клієнтів перейде на перевезення залізницею. І це логічно, адже потяг не зупинять у дорозі, знявши машиніста.

Наступним неминучим наслідком у довготривалому контексті стане просадка ринків дешевої продукції. Це станеться тому, що підвищиться вартість логістики. Перекласти цей фактор на фінального споживача буде неможливо. Також просяде частина ринку, пов’язана з портами Рені та Ізмаїл і транспортуванням через румунський порт Констанца. Як свідчить практика, на цей напрямок вже не хоче їхати багато водіїв, адже саме тут почастішали перевірки водіїв.

Дехто вважає, що для білого ринку перевізників ситуація буде кращою, ніж для так званого сірого сегменту, але спрогнозувати це складно. Також можна знайти альтернативу і замінити автотранспорт на залізницю там, де є така нагода. Приміром, у взаємодії з портами Польщі налагоджений такий формат.

Попри всі зазначені альтернативи, варто розуміти, що вони не розв’язувати проблему системно. Співвідношення обсягів вантажу, який перевозиться автомобільним транспортом у нас в компанії, є 2 до 1 (тобто 66% припадає на авто, а 33% перевозиться залізницею). Ми є мультиспрямованою компанією. Серед вантажів – побутова хімія, мінерали, сталь, полімери, добрива, побутова техніка. Усі ці сегменти ринку потребують безперебійних перевезень, аби галузь ефективно функціонувала.

 

Від збитків до прибутків: як Global Ocean Link розвивається у сфері контейнерних перевезень

Компанія Global Ocean Link – гравець ринку логістики та контейнерних перевезень. Компанія працює у цій сфері понад 10 років та має команду в понад 150 фахівців. Розуміючи тренди ринку та запит на інноваційні рішення, Global Ocean Link сприяє взаємодії українського та європейського бізнесу.

Серед попередніх проєктів компанії – запуск контрейлерних перевезень у ЄС. У період тотального блокування кордонів із Польщею це стало чи не єдиним рішенням, яке дало змогу суттєво скоротити терміни доставлення. Але це лиш одне з актуальних рішень компанії, яка не зупиняється та невпинно продовжує рухатися вперед. Які здобутки має Global Ocean Link та в якому векторі будує свою перспективу? Про це – в матеріалі.

 

Здобутки без фанфар

Повномасштабне російське вторгнення значно вплинуло на діяльність Global Ocean Link, як і на будь-яку компанію, котра працює в транспортно-експедиторській галузі. Коли потенціал та ресурси є великими, їх значно складніше зберегти в умовах воєнної агресії, вимушеної перебудови логістичних ланцюгів та перманентної потреби в грамотному реагуванні на виклики.

Один із прикладів такого вдалого реагування на виклики – запуск напрямку контрейлерних перевезень до ЄС у відповідь на блокування польсько-українських кордонів з боку польських протестувальників. Контрейлерні перевезення – одна з прогресивних логістичних технологій: коли на спеціальних платформах транспортують навантажені фури або напівпричепи до них.

Цей досвід свідчить про те, що Global Ocean Link може розробляти креативні та потужні логістичні рішення, коли потрібно адаптуватися до несприятливих умов.

Релокація працівників, ребрендинг та рух уперед

Коли російське повномасштабне вторгнення лише почалося, компанія GOL здійснила часткову релокацію команди в межах українських та міжнародних філій. Це допомогло не лише зберегти ключових фахівців, а й трансформувати сервісну лінійку, яка була збагачена новими логістичними рішеннями, продиктованими обставинами воєнного часу. Приміром, це стосується перевезення генеральних і навалювальних вантажів річковими та морськими суднами.

Генеральний директор компанії Павло Линник та комерційний директор Володимир Гузь переконані: складні часи – привід ще більш ретельно вивчати тренди своєї галузі та адаптувати їх у роботі, а ще краще – випереджати, пропонуючи ринку інноваційні рішення.

Павло Линник та Володимир Гузь, компанія Global Ocean Link.

Як керівництво, так і команда Global Ocean Link впевнені в тому, що важливо працювати не лише над актуалізацією лінійки послуг, а й над іміджем компанії. Тому у 2023 році був проведений ребрендинг. Цьогоріч триває робота над новим сайтом, який відповідатиме усім запитам сфери та полегшуватиме взаємодію компанії та клієнтів. Так впроваджуватиметься електронний кабінет клієнта, що допомагатиме в автоматизованому режимі отримати всю документацію по співпраці.

Потужний бекграунд як базис для трансформації

Звісно, здатність компанії впевнено переживати складні часи не береться «нізвідки». Цьому передує успішний попередній досвід. Згадаймо 2021 рік. Саме тоді компанія Global Ocean Link стала однією з перших, хто використав прикордонний перехід «Мостиська» для роботи з контейнерами. Тоді ця робота відбувалася в тестовому режимі та віднімала чимало сил. Однак результат того вартував. Ще до початку повномасштабного вторгнення на станції «Мостиська-2» у Львівській області було відвантажено перший рухомий склад із контейнерами. Надалі цей логістичний проєкт розвивався ще більш активно.

Щоб реалізувати цей задум та трансформувати його з ідеї в практичну площину, було проведено комплексну роботу одразу в кількох напрямках:

  • команда Global Ocean Link ділилася з місцевими митниками досвідом щодо того, як ефективно працювати з платформами та контейнерами;
  • проводили інтернет, аби в контексті організаційних аспектів ніщо не гальмувало;
  • після початку повномасштабного вторгнення залучили відомого залізничного оператора PCC Intermodal SA, котрий спеціалізується на роботі з судноплавними лініями.

Саме такий алгоритм дій допоміг забезпечити якісне та безперебійне доставлення вантажів до польських портів Ґдиня та Ґданськ. Якщо проводити паралель між цим проєктом та подальшою адаптивністю компанії вже після вторгнення, стає очевидно, що своєчасні й конструктивні реакції на нові виклики базуються саме на потужному попередньому досвіді, здатності бачити нові можливості та достатній компетентності команди для впровадження інновацій.

До слова, потім у Львівській області, де реалізували згаданий проєкт, відкрився «Мостиська Драй Порт». Та саме GOL – перші з тих, хто опанував роботу на цьому напрямку, проклавши стежку і для всіх інших.

 

 

Команда Global Ocean Link

Кейс у співпраці з УЗ

Розвиток компанії GOL є дуже стрімким. Серед свіжих кейсів, які засвідчують це, є інтермодальні контейнерні потяги з участю залізниці – УЗ Польщі. В рамках цього проєкту вже було відвантажено 30 контейнерних потягів. Його реалізація розпочалася в жовтні 2023 року. Раніше так ніхто не працював, хоча сервіс був відкритий. Таким чином, саме команда GOL першою тестувала відправлення порожніх контейнерів із Ґданська до Одеси та Дніпра.

Управління ризиками як запорука відповідальності

В грудні минулого року компанія мала зразковий кейс, який демонструє те, як варто реагувати на мінливі обставини у бізнесових взаємодіях. Отже, компанія подала два контейнерні потяги для відвантаження олійних вантажів. Однак звʼязок із клієнтом зник. Він не міг забрати вантаж у зв’язку з нестабільністю в Червоному морі, пов’язаною з хуситськими атаками на судна. Щоб не мати великих збитків, команда GOL почала шукати креативні способи розвʼязання проблем.

У цей момент на звʼязок вийшов клієнт і підтвердив, що немає можливості забрати вантаж. Тож він уточнив, чи можна знайти того, хто перекупить вантаж. Тут допомогло те, що до складу команди входять численні менеджери, які вміють якісно працювати з клієнтами. Вони вели комунікацію з тими з клієнтів, кого міг зацікавити такий великий олійний вантаж. І клієнт знайшовся! Після цього склади були розвернуті до нього.

Згодом до GOL звернувся перший клієнт, з яким відбувалася співпраця, та запропонував компенсацію. Однак у ній не було потреби, з огляду на те, що правильна комунікація та пошук варіантів рішення допомогли уникнути збитків.

Про що свідчить цей кейс? Перш за все, він вказує на такі принципи у роботі компанії, як:

  • увага до належної професійної підготовки та підвищення кваліфікації персоналу, завдяки чому працівники мають достатню компетентність, аби вирішувати складні, несподівані та термінові завдання;
  • глибинне розуміння клієнтської бази та знання потреб різних клієнтів (саме це стало запорукою того, що клієнт на великий об’єм олійного вантажу знайшовся);
  • вміння діяти не розгублено, а максимально злагоджено та орієнтовано на результат, незалежно від обставин.

Саме такі принципи простежуються не лише в цьому, а й в інших кейсах, котрі були згадані вище. Вони є запорукою того, що команда GOL не боїться брати на себе відповідальність та проявляти ініціативу там, де цього потребує ситуація.

 

Команда GOL не боїться брати на себе відповідальність та проявляти ініціативу там, де цього потребує ситуація

Інновації як стратегія

Компанія активно займається впровадженням у своїй діяльності електронної трекінг-системи та роботизації в питаннях документообігу. А ще попереду роботизація багатьох процесів у бухгалтерському та юридичному відділах. Тут йдеться аж зовсім не про гонитву за інноваціями заради тренду, а про те, що команда GOL стратегічно націлена на те, щоб максимально звільнити кваліфікованих фахівців від рутинних завдань, з якими впорається штучний інтелект, та дати їм можливість спрямувати свої сили й таланти на важливі та креативні напрямки, де їх не зможе замінити «машина».

Дбати про найбільш ефективне застосування людської праці – це ті пріоритети, котрі ставить перед собою керівництво Global Ocean Link. Недаремно щотижня всередині команди відбуваються мозкові штурми. Фахівці консолідують зусилля, аби шукати якомога більш ефективні шляхи для реалізації конкретних цілей у контексті логістичної діяльності компанії.

З мінуса в плюс

Цілком логічно буде проаналізувати те, якими є фінансові показники компанії Global Ocean Link. Перший рік повномасштабної війни компанія закінчила з доволі великими збитками. Вони вимірюються сумою в $300 000. Тут можна було би зупинитися з думками про несприятливі часи та численні труднощі, однак така позиція – не про компанію Global Ocean Link.

Керівництво з командою міркували, як переформатувати використання наявних ресурсів, аби це було більш ефективно. І все вдалося. Минулого року одних лише податків із прибутку було сплачено на суму близько $150 000. Компанія пишається тим, що працює цілком прозоро, сумлінно сплачує податки та на кожне з перевезень може пред’явити всю необхідну документацію.

Запровадження нового навчання та ефективний пошук спеціалістів

Освітня та просвітницька робота у своїй галузі теж належить до пріоритетів GOL. Так, компанія ініціювала й розпочала безплатний курс для студентів під назвою «Логістика – шлях професіоналів» із викладанням від найбільш досвідчених фахівців команди. Курс є постійним, а успішним учням надана можливість стажування та працевлаштування в компанії. Дійсно, саме на навчанні, де є нагода для максимально тісної професійної взаємодії з тестуванням та оцінкою знань, можна побачити рівень фахівців та поповнити свою команду професіоналами. Тож GOL так і робить.

Отже, компанія Global Ocean Link недаремно змогла на другому році повномасштабної війни вийти на показники, які так разюче відрізняються від 2022 року. Такий успіх має конкретне пояснення та складається з величезного комплексу факторів. Серед них:

  • сміливість випереджати тренди галузі та впроваджувати інновації;
  • вміння вчитися на досвіді, отриманому в непрості часи;
  • розгалужена структура менеджерів, які тримають тісні контакти з клієнтами та знають їхні потреби;
  • вміння керувати ризиками;
  • повна податкова прозорість та відповідальний підхід до юридичних питань;
  • здатність грамотно використовувати наявні ресурси, примножуючи їх.

На сьогодні Global Ocean Link вже має офіси не лише в Україні, а й в Литві та Польщі. Компанія будує великий контейнерний термінал в Одеській області. Тож далі – лише нові горизонти й досягнення.

 

Контрейлерні перевезення до ЄС, як альтернатива в умовах блокування кордонів

Блокування кордонів з Польщею – проблема, яка вийшла далеко за межі теми логістики та перейшла у політичну та дипломатичну сферу. Однак страждають від неї, перш за все, українські виробники та логістичні компанії. І поки в названих площинах це питання стає об’єктом для численних маніпуляцій, його потрібно вирішувати, щоб український експорт не зазнавати збитків. А робити це можна, лише пропонуючи альтернативу.

Тож компанія GOL запускає нову послугу. Це перевезення вантажів контейнерами в рамках інтермодальних та мультимодальних перевезень. Фактично, це сполучення між Україною та ЄС через станцію ЧОП, яке дозволить вантажам курсувати в обидва напрямки.

 

Аналітика за термінами доставлення

Ситуація на сьогодні з доставленням експортних та імпортних вантажів залишається напруженою, вимагаючи більш ефективних рішень для забезпечення оперативності та конкурентоспроможності бізнесу. У цьому контексті, нижче терміни доставлення для різних маршрутів, які ілюструють виклики, що стоять перед компаніями та підприємцями під час здійснення ВЕД через кордони.

   Для імпортних вантажів, днів

Польща — Україна 20+
Угорщина — Україна 8-10
Словаччина — Україна 10-12
Румунія — Україна 2-3

    Для експортних вантажівднів

Україна — Польща 30+
Україна — Угорщина 15-20
Україна — Словаччина 8-10
Україна — Румунія 12-15

Як це працює?

Отож, таке перевезення забезпечується шляхом того, що поєднується робота 2 видів транспорту – залізничного та автомобільного. Усе відбувається в наступному алгоритмі:

  • Вантаж фурою прибуває на станцію Чоп.
  • Далі він перевантажується на залізничний транспорт.
  • Після цього вантаж прибуває до станції.
  • Далі він знову їде фурою, за допомогою якої прибуває вже до кінцевого пункту.

Це логістичне рішення розроблено передусім для експортних вантажів, але для імпорту доступне також. Для оптимальної організації процесу консолідації вантажів (імпорт і експорт), клієнт може скористатися послугами буферного складу класу А, що був побудований у 2024 році. Розташований у Мукачево (Закарпатська обл.), у безпосередній близькості до кордону, а також до залізничного термінала Чоп — він значно спрощує логістику. Також, ми можемо комплексно надати професійні послуги митного брокера

Якими є переваги послуги

Важливо зазначити те, що такі перевезення є універсальними в контексті доступності. Вони доступні для всіх типів палетованих вантажів, окрім рефконтейнерів та флекситанків.

Також серед плюсів варто відзначити:

  • Адекватні терміни. Завдяки правильно побудованій логістиці, по термінах перевезення
  • Збільшення місткості вантажу. В рамках нового формату послуги збільшується місткість на 4 тонни (замість 22 тонн тепер це 26 тонн).

Окрім того, варто звернути увагу і на плюси самих контейнерів, які застосовуються для таких перевезень. 45-футові контейнери поєднують у собі всі переваги, актуальні для мультимодальних перевезень.

  • Гнучка транспортна та/або вантажна одиниця, котра забезпечує просте та швидке навантаження, транспортування та розвантаження вантажів. Вантажі легко кріпляться у контейнері.
  • Стандартизовані норми та розміри, які забезпечують ефективну обробку різними видами транспорту на контейнерних терміналах по всій Європі.
  • Стійкість вантажу, котрий перевозиться в контейнері, до атмосферних явищ. Таким чином, він захищений від впливу навколишнього середовища.
  • Універсальність та широкі можливості для застосування. Ця послуга є доступною для палетних вантажів, біг-бегів, картонних коробок. Навіть для сипучих і гранульованих вантажів вона підходить.

Окрім усього переліченого, варто зазначити, що компанія GOL веде постійний моніторинг (система GPS) протягом усього транспортного ланцюжка. А спеціальні замки підвищеної секретності забезпечують максимальну безпеку перевезень. Таким чином, усе спрямовано на те, аби якість перевезень була на найвищому рівні.

Блокада польського кордону триватиме ще 2 місяці: як це позначиться на курсі

Польський кордон, який у лютому заблокували протестуючі місцеві фермери, ще довго стоятиме. Якщо спочатку очікувалося, що акції триватимуть до 10 березня, то тепер йдеться про кінець квітня. «Мінфін» розбирався, чому зупинився польський кордон, та коли він знову поїде.

«Таке враження, що ситуація лише ускладнюється. Наразі заблоковані всі прикордонні переходи, в чергах — понад 2,5 тисяч вантажівок. І домовитися з поляками поки що не вдається», — каже голова Української аграрної конфедерації Павло Коваль.

Посол України в Польщі Василь Зварич у своєму зверненні до мітингарів підрахував, що Україна вже втратила внаслідок блокади кордону приблизно 2 млрд злотих. «Якщо рахувати втрати за весь час блокад (а вони почалися ще з минулого року), то втрати будуть набагато більшими — йдеться про мільярди доларів. У збитках не лише українські експортери, а й бюджет, що недоотримує податки, а також польські компанії-імпортери», — додав заступник голови Всеукраїнської аграрної Ради Денис Марчук. Далі може бути ще гірше, бо польська сторона заговорила вже навіть про повне закриття кордону. Формально, причина у начебто «агресивному» експорті української аграрної продукції до Польщі, що «заганяє місцевих фермерів у збитки». Та, насправді, як зауважив Павло Коваль, все набагато складніше.

 

Чого насправді хочуть польські фермери

Блокування українсько-польського кордону почалися ще восени минулого року. Спочатку акції влаштовували польські перевізники. Вони були незадоволені довгими чергами на кордоні, недостатньо злагодженою, на їх погляд, роботою системи «е-Черга», та, головне, — надмірною активністю українських транспортників. З початку війни їм спростили доступ до європейського ринку перевезень, і наші компанії, на думку поляків, почали його «ламати» своїми низькими тарифами.

У ході двосторонніх переговорів конфлікт вдалося залагодити. Зокрема, коштом упорядкування руху порожніх вантажівок (їх пустили через окремий пропускний пункт поза загальною чергою). Та спокій на кордоні тривав недовго. Разом із перевізниками на акції з минулого року виходили поодинокі фермери. А у лютому цього року вони організували блокаду кордону вже самостійно. Приводом стало, нібито, засилля українського експорту. Цікаво, що питання з зерном, масовим продажем якого в Польщі тамтешні фермери були незадоволені, зняли ще у 2023 році. Фактично, продаж українського зерна в Польщі повністю заборонили, залишили лише транзит. І ця заборона діє до сьогодні. Але у польських фермерів з’явилися претензії вже до іншої української продукції, зокрема, цукру, курятини та яєць. З початку війни для українського агроекспорту в ЄС зняли обмеження, зокрема, квоти та мита. І наша їжа масово поїхала до Європи, зокрема, й до Польщі.

За даними Українського клубу аграрного експорту (УКАБ), постачання української аграрної продукції до Польщі значно перевищують аналогічний польський імпорт до нас. Наприклад, у січні цього року польські імпортери завезли до України продукції на $20,6 млн (переважно, це м’ясо птиці, кава, консервовані овочі, шоколад, спирт, сири тощо). Україна ж за цей період відвантажила до Польщі їжі на $136,3 млн (в топ-10 соєва та ріпакова олія, цукор, соки, горіхи тощо).

Аналогічна ситуація була і в другому півріччі минулого року, коли вже діяла заборона на експорт зерна. «Ми продали у Польщу агропродукції на понад $800 млн, а поляки нам — на 138,6 млн», — зазначили в УКАБ. Але, якщо брати загальний баланс українсько-польської торгівлі, то перевага все одне буде на боці Польщі. Бо минулого року наші експортери поставили до сусідньої країни товарів на $4,75 млрд (переважно, мова йде про металургійну продукцію) а поляки до нас — на понад $6 млрд (переважно, це нафтопродукти, добрива, побутова хімія, хоча в топ-10 є сири й шоколад). Як бачимо, частка аграрної продукції в загальному експорті українських товарів до Польщі досить незначна. Та саме наша їжа викликала гостре несприйняття — аж до того, що польських споживачів вже навіть закликають «не купувати українське».

Польські фермери вимагають, щоб українському агроекспорту повернули довоєнні умови, тобто квотування. Пільговий період для наших товарів закінчується 5 червня. Попередньо Єврокомісія запропонувала його продовжити, але врахувала претензії селян (окрім польських фермерів, української продукцією незадоволені й аграрії інших європейських країн, зокрема, Франції, Німеччини, Угорщини та ін).

Єврокомісія пропонує, щоб український цукор, курятину на яйця пустили за окремим списком — відстежувати обсяги експорту, та якщо вони перевищать аналогічні показники 2022−2023 років, то запровадять обмеження. За цю пропозицію ще має проголосувати Європарламент, та багато фермерських асоціацій нею незадоволені. Одні пропонують додати до цього списку ще й мед, інші хочуть, щоб експорт міряли за обсягами 2021−2022 років (вони менші, бо аж до лютого 2022 року діяли квоти). Та «українське питання» — лише частина вимог польських фермерів. Інші — стосуються суто польських реалій. Наприклад, аграрії хочуть, щоб їм відтермінували «зелений перехід» (бо він посилює вимоги до агротехнологій та потребує інвестицій) а також збільшили урядові дотації.

У політиків зростає апетит

Павло Коваль каже, що українська їжа стала заручником польських виборів. «У квітні в Польщі мають пройти місцеві вибори. Східні воєводства в цій країні найбагатші, там проживає найбільше фермерів. І цей електорат дуже цікавий польським політикам. Зокрема, за нього змагаються польські партії PIS та «Конфедерація». Останню давно підозрюють у зв`язках з росією, і саме від її частини страйкуючих фермерів ми почули дуже провокаційні заклики про путіна (з плакатом, на якому містився заклик до путіна «розібратися», на акцію виїхав на тракторі один із фермерів — ред).

Правляча польська влада, судячи з усього, побоюється діяти рішуче, бо фермерський електорат і для неї дуже важливий. Тому ми бачимо масові блокування кордонів, і навіть силові методи щодо нашого експорту, наприклад, розсипання зерна. Хоча все це порушує європейське законодавство. Адже є окреме рішення Єврокомісії про те, що жодна країна не має перешкоджати вільному руху товарів Європою”, — зауважив Коваль. Влітку й у Польщі, й у всій Європі пройдуть ще й вибори до Європарламенту. Фактично, передвиборча кампанія вже йде, і це теж додає до ватри дрів фермерських протестів. «Нам дуже важко домовлятися з тими ж поляками, бо доки ми опрацьовуємо їхні попередні вимоги й приходимо на зустріч зі своїми пропозиціями, виявляється, що за цей час з’явилися вже інші вимоги. Тобто йдуть політичні ігри», — каже Коваль.

«Ситуація постійно загострюється, того діалогу, який маємо наразі, не вистачає. Зі свого боку, український уряд та громадські організації готові до комунікації на будь-яких рівнях. Ще минулого року УКАБ відкрив представництво у Брюсселі саме задля того, щоб мати ще один інструмент у комунікації з політиками європейського рівня, та робити все можливе для поступової успішної інтеграції агросектору до ЄС», — розповів генеральний директор УКАБ Олег Хоменко.

Денис Марчук покладає надії на великі перемовини польської та української сторін за участі Брюсселю, що мають відбутися 28 березня. «Як варіант, польським фермерам дійсно можуть пом’якшити умови щодо «зеленого переходу». Що стосується українського експорту, то можуть запровадити ліцензування (яке вже діє у деяких інших країнах Східної Європи, зокрема, в Болгарії). Модель така: якщо польський бізнес хоче купити, скажімо, український ріпак, він має звернутися до Мінекономіки Польщі та до нашого відомства, а вже воно дає відмашку на постачання ліцензованим експортерам. Таким чином, можна буде нормувати експорт та відстежувати ланцюжок постачання товару. Ми пропонували такий варіант ще у вересні, але тоді польська сторона на це не пристала, вважаю, через політичні мотиви, щоб не втрачати «український козир» у боротьбі за фермерський електорат”, — розповів «Мінфіну» Денис Марчук. Павло Коваль додав: навіть якщо цього разу загасити «пожежу» на кордоні вдасться, «польський кейс» може знову повторитися, в тому числі в інших країнах ЄС.

«Вже зараз європейські фермери зважають на той факт, що Україна готується стати членом ЄС. І бояться конкуренції. Європейська модель сільського господарства, орієнтована на дотації, потребує трансформацій. Та й ми повинні ретельно проаналізувати, з чим підемо до Європи. Бо ж логічно, що місцеві виробники не зустрічатимуть нас там із пирогами. А наші схеми, ухиляння від оподаткування та інші шпарини, що дозволяють бізнесу заробляти більше, неприйнятні для європейців. І вони протестуватимуть», — каже Коваль.

Удар по цінах і «дзвіночок» для валютного ринку

Безумовно, від блокування кордону втрачають обидві країни. «Блокування кордону відчують як в Україні, так і в Польщі. Польща ризикує втратити український ринок: за минулий рік, відповідно до даних товарообігу між Польщею та Україною, Польща має позитивне сальдо — тобто їх експорт переважає.

Крім того, логістичні виклики тягнуть за собою зростання цін на транспортування продукції. Ще один наслідок — збільшення вартості виробничих ресурсів для нашого агросектору. Насіння, засоби захисту, добрива — все це прямує до України з ЄС у переважній більшості через польський кордон. Поступово компанії переорієнтовуватимуться на об’їзд Польщі, що позначиться на ціні продукції та збільшить терміни доставлення. Подорожчає українська продукція з доданою вартістю в Польщі та польська продукція в Україні, що відчують кінцеві споживачі”, — прогнозує Хоменко.

Комерційний директор Comfy Іван Павлік каже, що частина постачальників техніки вже мають план «Б» на випадок подальшої блокади кордону. «Опрацьовують маршрути, або вже постачають товари через Словаччину, Угорщину, Румунію або використовують морські шляхи Туреччини», — зазначив він, додавши, що наразі дефіциту техніки немає, бо продавці заздалегідь запаслися товарами, готуючись до пікового попиту на весняні свята. «Тому ми не очікуємо погіршення ситуації з доступністю товарів протягом наступних тижнів», — запевнив Павлік.

Генеральний директор компанії Global Ocean Link Павло Линник розказав, що зараз на кордоні з Польщею перевізники стоять від 25 до 20 днів, на кордонах зі Словаччиною та Угорщиною — 7−9 днів, Румунією — 4−5 днів. «Тому ми пропонуємо клієнтам доставлення через Румунію. Це робить логістику дорожчою (плюс 200−400 євро до ставки), але заощаджує час», — каже він. Загалом, якщо порівнювати з «доблокадними» часами, тарифи на перевезення, за його словами, зросли у 2−2,5 рази. Зрозуміло, що рано чи пізно ці додаткові витрати всі споживачі побачать у цінниках на товари. Може бути вплив і на валютний ринок.

Блокування кордону польськими протестувальниками вже побічно позначається на поведінці та статистиці валютного ринку. А також впливає і на надходження до бюджету митних зборів та податків, які не сплачуються через незавезення товарів в Україну. Починаючи з 1 січня цього року, щоденний обсяг міжбанківських валютних торгів, зареєстрованих за системою Блумберг, перебував у межах від $82,8 млн до максимум $230 млн. Зараз ці обсяги переважно не дотягують на день і до $200 млн.

З одного боку, така ситуація «полегшує життя» Нацбанку, якому для контролю за міжбанківським, та, фактично, офіційним курсом, за таких показників ринку, достатньо проводити менш об’ємні інтервенції з продажу долара, та цим заощаджувати ЗВР. Частково уповільнюють це й темпи зростання негативного сальдо торгівлі України, оскільки «пробуксовує» імпорт.

Але, з іншого боку, відсутність повноцінно працюючого вантажо- та товарообігу через польський кордон в умовах війни знижує економічну активність українських компаній. Причому як експортерів, так і імпортерів. А це позначається на надходженнях до бюджету, ВВП України, статистиці ринку праці тощо.